Леопольд Мюнцер
| Леопольд Мюнцер | |
|---|---|
| івр. ליאופולד מונצר | |
 | |
| Леопольд Мюнцер | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 8 березня 1901 |
| Місце народження | Львів |
| Дата смерті | липень 1943 |
| Місце смерті | Львів |
| Громадянство |
 Польща |
| Національність | єврей |
| Професія | піаніст, педагог |
| Мова |
іврит польська |
Лео́польд Мю́нцер (пол. Leopold Münzer, івр. ליאופולד מונצר; 8 березня 1901, Львів — липень 1943, там само) — польський піаніст і педагог єврейського походження. Почесний дипломант першого Конкурсу піаністів імені Ф. Шопена (1927). Професор катедри фортепіано у Галицькому музичному товаристві (1928—1938; від 1939 року — катедра спеціального фортепіано Львівської консерваторії). Керівник львівського відділення Польського товариства сучасної музики (1930—1939).
Життєпис[ред. | ред. код]
До 1918 року грі на фортепіано навчався у Єжі Лялевича в консерваторії Галицького музичного товариства у Львові, з 1919 року удосконалював професійні навички у Едуарда Стюермана, по класу фортепіано, у Цісарсько-королівській академії музики і виконавського мистецтва у Відні. Також вивчав композицію музичних творів у класі Ґанса Ейслера[ru]. На формування його виконавського стилю вплинув Еміль фон Зауер — німецький композитор, піаніст-віртуоз, який володів блискучою технікою виконання, темпераментом та поетичним натхненням[1].
Дебютував 1920 року у Відні. Здобув популярність як інтерпретатор творів Ф. Шопена. Почесний дипломант першого Конкурсу піаністів імені Ф. Шопена, що відбувся у Варшаві 1927 року (поряд з Д. Шостаковичем та Ю. Брюшковим[ru]). Виділялися його інтерпретації мазурок. У великому репертуарі були також твори В. А. Моцарта, Л. Бетховена, Ф. Шуберта, К. Шимановського, О. Скрябіна та С. Прокоф'єва (1930 року вперше виконав у Львові його 3-й концерт) та композиторів кінця 1930-х років. Мюнцер володів філігранною технікою, відрізнялася багатством звукових фарб, ліризмом і поетичністю[1].
У 1928—1938 роках професор та викладач на катедрі фортепіано у Галицькому музичному товаристві (від 1939 року — катедра спеціального фортепіано Львівської консерваторії)[2]. Серед учнів — Ф. Кравець, Ян Ґорбати, Дарія Колесса-Залеська, Олег Криштальський, Фридерик Портной[3].
Від 1930 року Леопольд Мюнцер очолював львівське відділення Польського товариства сучасної музики[1]. У той час мешкав у віллі на «Хресті», що при тодішній вул. Потоцького, 21 (нині — вул. Чупринки) у Львові.
Гастролював у Польщі, СРСР, Європі[1]. У травні 1940 року дав два концерти для професорів, викладачів і студентів ленінградської консерваторії[4], а 6 лютого 1941 року відбувся концерт Леопольда Мюнцера у Московській державній філармонії[5].
Під час німецької окупації Львова він опинився у львівському гетто, де — ймовірно, з квітня 1942 року — працював у муніципальних майстернях, виготовляючи речі для потреб Вермахту[6]. Згодом направлений до Янівського концтабору, де відомий піаніст грав у сумнозвісному оркестрі Янівського табору смерті. Загинув у концтаборі в липні 1943 року[1].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г д Личности. Мюнцер Леопольд. persons-info.com (рос.). 15 вересня 2008. Архів оригіналу за 25 серпня 2018. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Кафедри № 1 та № 2 спеціального фортепіано. conservatory.lviv.ua. Львівська національна музична академія імені Миколи Лисенка. Архів оригіналу за 27 квітня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
- ↑ Савицький Р. (мол.). Чужі музики у Львові // Альманах Українського Народного Союзу на 1995 рік / З. Снилик (редактор), Л. Волянська (мовна редакція), Б. Титла (оформлення обкладинки). — Джерзі Ситі—Ню Йорк : Свобода, 1995. — С. 147.
- ↑ В. Соловйов (24 травня 1940). Концертна подорож львівської хорової капели. — Видатний піаніст Львова в місті Леніна. zbruc.eu. Zbruč. Процитовано 22 серпня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Объявление «Московская гос. филармония. Большой зал консерватории» // Вечерняя Москва. — 5 февраля. — 1941. — № 30. — С. 4. (рос.)
- ↑ Marian Fuks. Münzer (Mincer) Leopold. jhi.pl (пол.). Polski Słownik Judaistyczny. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 22 серпня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- Мазепа Л. З. Мюнцер // Українська радянська енциклопедія в 17-ти т / М. Бажан. — 1-ше. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1962. — Т. 9: Маяк—Нахічевань. — 568 с.
- Мюнцер // Музыкальная энциклопедия: в 6 т / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — Москва : Советская энциклопедия, 1962. — Т. т. 3: Корто — Октоль. — 1104 с. (рос.)
- Ільницька М. Леопольд Мюнцер // Музика. — 2002. — № 1/2. — С. 25—26. — ISSN 0131-2367.
- Старух Т. Леопольд Мюнцер // Советская музыка. — 1979. — № 11. — С. 142—143. (рос.)
- L. T. Błaszczyk Żydzi w kulturze muzycznej działający na ziemiach polskich w XIX i XX wieku [Архівовано 26 серпня 2021 у Wayback Machine.]. — Warszawa 2014. — S. 181. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Мюнцер Леопольд Давидович // Українська музична енциклопедія / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2011. — Т. 3 : [Л – М]. — С. 624.