Лізосома

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Лізосома (від грецького 'lizis' - розчинення) - одномембранна органела сферичної форми. Основна її функція - перетравлення відмерлих решток клітини. Була відкрита бельгійським цитологом Крістіаном де Дювом в 1949 році.

[ред.] Утворення

Лізосоми беруть участь в утворенні ензимів, що піддаються фагоцитозу. Всі ці ензими утворюються в ендоплазматичній сітці і проходять та обробляються через комплекс Ґольджі.

[ред.] Функції

Лізосоми призначені для перетравлення відмерлих решток клітини, зокрема мітохондрії, макромери різних органічних сполук та інші. Іншою функцією є знищення чужорідних бактерій, які можуть вторгатися у клітину. А також виправлення пошкоджень клітини, які можуть бути завдані їй.

Органели клітини
Комплекс Ґольджі | Акросома | Вакуоля | Везикула | Джгутик | Клітинна стінка | Клітинна мембрана | Ендоплазматичний ретикулум | Лізосома | Меланосома | Мітохондрія | Міофібрили | Пероксисома | Пластида | Рибосома | Хлоропласт | Центросома | Цитоплазма | Ядро