Маккензі Кінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вільям Лайон Маккензі Кінг
William Lyon Mackenzie King
Вільям Лайон Маккензі Кінг William Lyon Mackenzie King

Час на посаді:
23 жовтня 1935 — 15 листопада 1948
Попередник Річард Беннет
Наступник Луї Сан-Лоран

Час на посаді:
25 вересня 1926 — 6 серпня 1930
Попередник Артур Міен
Наступник Річард Беннет

Час на посаді:
29 грудня 1921 — 28 червня 1926
Попередник Артур Міен
Наступник Артур Міен

Народився 17 грудня 1874(1874-12-17)
Берлін нині , Кітченер, Онтаріо
Помер 22 липня 1950(1950-07-22) (75 років)
Графство Райт, Квебек
Політична партія Ліберальна партія Канади
Дружина Не одружений

Ві́льям Ла́йон Макке́нзі Кінг (англ. William Lyon Mackenzie King); *17 грудня 1874(18741217), Берлін нині , Кітченер, Онтаріо  — † 22 липня 1950, Графство Райт, Квебек) — десятий прем'єр-міністр Канади, перебував на посаді протягом 21 року — найдовше в історії не тільки Канади, але й Британської співдружності. У пресі та літературі відомий під своїм повним ім'ям, або просто як Маккензі Кінг. За фахом адвокат та економіст. У різні часи працював викладачем, консультантом, державним службовцем, журналістом. Вважається одним з видатних прем'єр-міністрів країни.

Біографія[ред.ред. код]

Ранні роки життя[ред.ред. код]

Маккензі Кінг народився в м. Берлін, провінція Онтаріо (нині місто Кітченер) у родині Джона Кінга і Ізабелли Грейс Маккензі. Дід Маккензі по материнській лінії був Вільям Лайон Маккензі, перший мер Торонто і керівник повстання у Верхній Канаді 1837 року. Його батько був юристом, шахтар, пізніше працював викладачем у Осгудській правничій школі і таким чином сім'я жила досить заможно. Маккензі мав шестеро братів і сестер: старша сестра Ізабелла "Белла" Христина Грейс (1873-1915), молодша сестра Джанет "Дженні" Ліндсей (1876-1962), старший брат Джон Томас "Томмі" (1871-1913), молодша сестра Марія Амелія (1880-1924), молодший брат Джек Вільям (1960-1977) і наймолодший брат Дугал Макдугалл "Макс" (1878-1922). Разом з братами та сестрами Маккензі Кінг навчався у школі, однак, оскільки сім'я була досить заможньою, його батьки часто наймали репетиторів з різних наук, математики, англійської та французької мов. Знання отримані в школі і вдома стали йому в нагоді у його подальшому житті.

Політична кар'єра[ред.ред. код]

1908 року Кінг був обраний до парламенту від Ліберальної партії Канади, був перший 'міністр праці' Канади - прийняв закони "Про промислові суперечки і слідство" (англ. Industrial Disputes Investigation Act) і "Про контроль над монополіями" (англ. Combines Investigation Act). Проте програв посаду в 1911 на федеральних виборах.

Після Вільфреда Лор'є, що пішов у відставку з посади Прем'єр-міністра Канади в році 1919, Кінг очолив цю політичну силу Ліберальної партії Канади.

1921 року Ліберали перемогли на федеральних виборах і Кинг обійняв посаду прем'єр-міністра Канади.

Серед вагомих досягнень Кінга на посаді глави уряду -створення

  • Канадської корпорації радіопередач (англ. Canadian Broadcasting Corporation) у 1936 році.
  • 'Транс-Канада Авіалінії' нині 'Айр-Канада' (англ. Trans-Canada Airlines (the precursor to Air Canada)) у 1937 році.
  • 'Національної Ради фільмів Канади' (англ. National Film Board of Canada) у 1937 році.
  • перетворював 'Банк Канади' (англ. Bank of Canada) (фр. Banque du Canada) із приватної компанії до державного підприємства в році 1937.
  • В році 1942 поширював огляд 'Національної Ради Досліджень' (англ. The National Research Council (NRC)) з ядерної фізики і досліджень - будував (англ. Chalk River Laboratories) та розвивав комерційну ядерну енергетику.

Друга світова війна[ред.ред. код]

Кінг розпорядився про мобілізацію військ 25 серпня 1939 і закупив зброї із США, уряд оголосив про війну 10 вересня 1939. Після того як територія Франціі була окупована німецькими військами в році 1940, уряд Кінга прийняв закон про військову повинність. Закон був порівняно схвально сприйнятий англомовною частиною населення країни, однак викликав значне невдоволення серед франкомовних канадців. З затягуванням війни кількість волонтерів до канадського війська зменшилася після операції Оверлорд у листопаді 1944, уряд вирішив посилати військовузобов'язаних до Європи.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]


Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]