Мамакаєв Магомет Амайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мамакаєв Магомет Амайович
Народився 16 (29) грудня 1910
Ачхой-Мартан, Грозненський округ, Терська область, Російська імперія
Помер 2 серпня 1973(1973-08-02)[1] (62 роки)
Грозний, РРФСР, СРСР[1]
Поховання Ачхой-Мартан
Країна  Російська імперія
 Російська СФРР
 СРСР
Діяльність державний діяч, письменник, поет
Alma mater Комуністичний університет трудящих Сходу (1930)
Членство СП СРСР
Партія ВКП(б)
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Магомет Амайович Мамака́єв (псевдонім — Магомет Тур; нар. 29 грудня 1910, Ачхой-Мартан — пом. 2 серпня 1973, Грозний) — чеченський радянський письменник, поет і перекладач; член Спілки письменників СРСР з 1934 року[2].

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 16 [29] грудня 1910(19101229) року в селі Ачхой-Мартані (нині Ачхой-Мартановський район Чечні, Російська Федерація) в селянській сім'ї. Рано залишився круглим сиротою, виховувався у дитячому будинку. Після закінчення школи брав активну участь у комсомольському житті Чечні і 1926 року Чеченським оргбюро ВКП(б) був направлений на навчання в Москву до Комуністичного університету трудящих Сходу[2]. У 1927 році став членом ВКП(б). Навчання закінчив у 1930 році.

Після здобуття освіти, повернувся до Чечні. У 1930 році обіймав посаду секретаря Урус-Мартановського окружкому ВКП(б), потім був членом пропгрупи ЦК ВКП(б). У 1931 році працював заступником редактора газети «Грозненський робітник»; упродовж 1931—1934 років — у Чеченському обкомі ВКП(б). Одночасно протягом 1930—1934 років за сумісництвом очолював Чеченський науково-дослідний інститут мови, літератури та історії. У 1934—1935 роках був слухачем Вищої школи партійних працівників при ЦК ВКП(б). Після повернення з Москви працював заступником начальника «Грозхімбуду», завідував відділом шкіл та науки Чечено-Інгуського обкому ВКП(б), був редактором газети «Ленінський шлях». У період із 1930 по 1937 рік обирався членом пленуму та бюро обкому ВКП(б), депутатом Верховної Ради Чечено-Інгуської АРСР[2].

У 1937 році був ув'язнений у Грозному. Після звільнення 1940 року його знову заарештували в Елісті і до 1956 року він перебував у таборах на півночі СРСР — в Ігарці[3].

У 1960 році закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті імені Горького в Москві і того ж року став редактором альманаха «Орга». Помер у Грозному 2 серпня 1973 року. Похований на околиці села Ачхой-Мартана, на цвинтарі «Айсет-Кешнаш»[4].

Творчість[ред. | ред. код]

Друкуватися почав з 1926 року. Серед творів:

поезія
  • збірки
    • «Ластівка» (1931);
    • «Дружба» (1931);
    • «Криваві гори» (1936);
    • «Іскра» (1940);
    • «Моя путівка» (1958);
    • «Ранок над Аргуном» (1958);
    • «Дуб над Ассою» (1961);
    • «Я повернусь» (1963);
    • «І камені говорять» (1966, російський переклад 1968);
    • «Земля Мартана» (1971);
  • поеми
    • «Розмова з матір'ю» (1934; про героїзм людей, які революційно перебудовують світ);
    • «День мого народження» (1956);
проза
  • збірка «Перший гудок» (1956);
  • історичні романи
    • «Мюрид революції» (1962; про революційні події в Чечні);
    • «Зелімхан» (1968; про соціально класові протиріччя в Чечні на початку 20 століття);
  • повість «Загибель вендетти» (1963; у співавторстві з Халідом Ошаєвим і В. Щепотовим);
  • публіцистичні нариси «Солдати революції» (1969).

Автор праці «Чеченський рід (тайп) в період його розкладу».

Перекладач творів Тараса Шевченка, Володимира Сосюри.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Орден Трудового Червоного Прапора;
  • Орден «За громадянську мужність» (посмертно; за величезний внесок у становлення чеченської літератури, громадянську мужність, принциповість та чесність, виявлені у відстоюванні прав чеченського народу, заслуги у збереженні культурної та історичної спадщини чеченського народу, багаторічну публіцистичну та громадську діяльність)[3].

Вшанування[ред. | ред. код]

  • В місті Урус-Мартані на часть Магомета Мамакаєва названо вулицю[5];
  • У грудні 2013 року в селі Ачхой-Мартані відкрився літературно-меморіальний музей Магомета Амаєвича Мамакаєва[3].

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]