Мангистау (півострів)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Півострів Мангишлак

Піво́стрів Мангишла́к (Мангістау) — півострів на східному узбережжі Каспійського моря в Казахстані. Таку ж назву має примикаюче до півострова плато, що далі на схід переходить в плато Устюрт. В східній частині Мангишлаку виділяється півострів Бузачи, що омивається водами Мангишлакської затоки, а також заток Мертвий Култук і Кайдак. На заході в Каспійське море врізається півострів Тюб-Караган; південніше Мангишлаку знаходиться Казахська затока. На території півострову розташована Мангістауська область Казахстану.

В дореволюційній Росії і в СРСР даний регіон мав назву Мангишлак. В сучасному Казахстані з початку 1990-х використовується назва Мангистау.

Походження назви[ред.ред. код]

Існує декілька версій походження назви півострова:

  • В словнику Російської імперії пояснюється так: «Мангишлак — зимова кочівля менків або ногаїв». (Тюркське «менк» — назва одного з ногайських племен.)
  • Туркменський вчений К. Аннаниязов вважає, що «Мангишлак» означає велике селище, оскільки «ман» перекладається як великий, «гишлак» — селище.

Історія[ред.ред. код]

Мангишлак має насичену історію. Археологами були знайдені численні пам‘ятнки древнього палеоліту. На Мангишлаку некрополі святих належать, в основному, роду адай і туркменським племенам. Під час середньовіччя Мангишлак і Устюрт виконували роль воріт торгово-економічного зв'язку між Сходом та Заходом. В давні часи частина печенізьких племен покинули північні території поміж Аральським та Каспійськими морями і прийшли на Мангишлак. Пізніше печенігів на Мангишлаку замістили огузи. У деяких документах їх називають туркменами. Здавна живуть в цих місцях адаївці.

Згідно з легендою, адаївці ведуть свій рід від Адая, сина Лакбибая. При розділі спадку Адая обділили. Йому дістались кінь та шабля. Тоді джигіт зібрав щасливців, поважаючих свободу і правду, і повів їх на край степу, на Мангишлак. І утворилось там нове плем'я гордих адаївців — войовничих і згуртованих. Всі знедолені находили тут захист та прихисток. Коли адаївці посварились між собою (багаті з бідними), вони попали в залежність від хівінського хана.

Мангишлацький повіт раніше входив у склад Закаспійськой області, потім почергово підкорявся Астрахані, Ашхабаду, Оренбургу, входив до складу Західно-Казахстанська області, Гурьєвської області. Позніше створилась Мангишлацька область.

Природа[ред.ред. код]

Клімат різко континентальний, доволі сухий Рік с постійним водотоком немає.

Мангишлак — унікальний природний заповідник. Тут, «як в заповідній шкатулці, зібраний весь арсенал різносторонніх проявів природи пустель» — пише професор Борис Федорович.

Мангишлак — перспективний нафтовий район: розробляються нафтові родовища в Узєнеі, в Жетибаю, на Каламкасі. На півострові також знайшли мідь, марганець, фосфорити, гірський кришталь, рідкісні руди. Саме тут було запущено перший у світ промисловий реактор на швидких нейтронах. На сьогодні реактор відпрацював свій термін, але результати дослідів, що проводяться, важливі і досі.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Координати: 44° пн. ш. 52° сх. д. / 44° пн. ш. 52° сх. д. / 44; 52

Земля Це незавершена стаття з географії.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.