Палеоліт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Третинна система
Голоцен	Історичні епохи
	Залізна доба
	Пізня бронза
	Середня бронза
	Рання бронза
	Бронзова доба
	Мідна доба (Енеоліт)
	Нова кам'яна доба (Неоліт)
	Середня кам'яна доба (Мезоліт, Епіпалеоліт)
Плейстоцен	Пізній палеоліт
	Середній палеоліт
	Ранній палеоліт
	Давня кам'яна доба (Палеоліт)
	Кам'яна доба

Палеолі́т (від грец. παλαιός — давній і грец. λίθος — камінь) — давня кам'яна доба; найдавніший період людського суспільства. Щодо тривалості існують різні думки (від 2 млн. до 160—200 тис. років). Кінець палеоліту датується близько 13 тис. років тому (10 000 — 12 000 років до Р. Х.).

Давня кам'яна доба — час життя класичного неандертальця. Європа, Передня Азія і Африка були місцями поширення неандертальця. Антропологічно він був подібним сучасній людині (кроманьйонець). Але тільки у Європі так званий «класичний» неандерталець мав антропологічні відмінності. Він зник у 27 000 роках до Р. Х. внаслідок холодів (можливо ворожнечі з прибулими з Азії в Європу кроманьйонцями приблизно в 40 000 р. до Різдва Христового). Після 27,000 року до Р. Х. зустрічається тільки сучасна людина кроманьйонець).

Палеоліт на національній монеті, усередині — колесо історії

За палеоліту сформувався первіснообщинний лад. За раннього і середнього палеоліту люди жили на дородовій стадії первіснообщинного ладу, за пізнього палеоліту — матріархально-родовим ладом, що набув дальшого розвитку за наступних історичних часів — мезоліту і неоліту. Останнім часом існування матріархального ладу ставиться під сумнів провідними дослідниками. Теорія про матріархальний лад базована на поширеності зображень жінок; Замість матріархату його намагаються пояснити теорією про зачатки сучасного мистецтва у людей кам'яної доби, в центрі уваги якого була поставлена жінка як один з найвиразніших образів культури. Палеоліт характеризувався поширенням примітивних знарядь праці з дерева, каменю і кістки, пануванням мисливства та збиральництва.

Давня кам'яна доба характеризується льодовиковим періодом, іншими контурами землі і іншим рівнем моря.

Палеоліт ділиться на три доби:

Ранній палеоліт (2 500 000 до Р. Х. — 120 000 до Р. Х. , приблизно): Це був час сокири. Людина цієї доби названа антропологами Хомо Хабіліс (Homo habilis) і Хомо Еректус (Homo erectus).

Середній палеоліт (300 000 до Р. Х. — 30 000 до РХ , приблизно): Вироблені крем'яні знаряддя. Час кремезних, низькорослих неандертальців.

Пізній палеоліт (30 000 до Р. Х. — 10 000 до Р. Х. , приблизно): Людина цієї доби названа кроманьйонець, або сучасна людина.

[ред.] Мистецтво палеоліту

Верхній палеоліт знаменний ще і тим, що це час народження мистецтва. Його поява була величезним прогресом в пізнавальній діяльності людей, осмисленні навколишнього світу. Мистецтво зміцнювало соціальні зв'язки, допомагало формуванню первісної общини, ставало засобом передачі досвіду від покоління до покоління. Коло творів образотворчого мистецтва палеолиту досить широке: що зображають тварин і людей, виконані на камені (петрогліфи), гравюри на кістках і рогах, рельєфи, малюнки, глиняні і кам'яні скульптури.

Печери Франції (самі знамениті — Лясько, Фон-де-Гом) і Іспанії (Альтаміра) зберегли всесвітньо відомі барвисті зображення палеолітичного часу. Древні художники, очевидно, працювали при світлі полін, що горять або світильників з гньотами з моху. Фарба наносилася примітивними кистями (жмут вовни, пучок трави) або рукою. Користувалися сажею, мінеральними фарбами. Широко застосовувалася охра — природна червона фарба різних відтінків — від жовтуватого до пурпурного — компонентами якої є глина і з'єднання заліза або марганця. Охру знаходили спочатку в натуральному вигляді, а пізніше стали виготовляти, перепалюючи залізняк. Фарби розтиралися на тваринному жирі, змішувалися з медом і соком рослин.

Більшість вчених зв'язує появу у людини потреби передати навколишній світ художніми засобами з релігійними магічними уявленнями, виникнення яких відноситься до того ж часу. Етнографія знає безліч прикладів, коли заклинання, танці навколо зображень вважаються засобом впливу на реальних тваринах. Так, австралійські тубільці вірять, що якщо чоловіки намалюють або «освіжать» новим розфарбуванням зображення тварин або рослин на стінах присвяченої ним печери, то ці тварини і рослини будуть розмножуватися в справжньому житті. Серед малюнків рідко, але зустрічаються зображення людей в масках. Широко відомий так званий «Чаклун» з печери Трьох братів у Франції — напіволень-напівлюдина. Мистецтво танця, ймовірно, також розвивається з імітації поведінки тварин. мисливських і військових вправ.

Складною науковою проблемою є питання про шляхи становлення образотворчого мистецтва. Одні дослідники першим прагненням зобразити щось вважають смуги на наносному шарі глини на стінах печер і «відбитки» рук. Інші ж вважають, що древнішим було «натуральне» мистецтво — виготовлення опудало тварин — на цій основі (приблизно) виникає скульптура, а вже потім — рельєф, гравюра, малюнок.

Художники палеоліту зображували в основному тварин — зубрів, коней, оленів, мамонтів. Перші малюнки недосконалі, але згодом майстерність досягає разючого рівня. Фігура тварини малюється упевненою лінією, дотримуються пропорції. З'являється штриховка, суцільне фарбування, застосування різних кольорів (поліхромність), що допомагає передачі об'єму. Шедеври печерного живопису з Альтаміри, Лясько, Фон-де-Гом передають тварин майже в натуральний зпіст з великою життєвою переконливістю. Особливістю цих розписів є те, що реалістичні зображення окремих тварин композиційно між собою не пов'язані, іноді навіть «нашаровуються» один на одну.

Скульптура широко представлена жіночими статуетками невеликого розміру. Вони виконані завжди за одним загальним принципом: кінцівки ледве намічені, риси обличчя не позначена, але зате різко підкреслені ознаки жінки-матері. Такі статуетки образно називають «палеолітичними Венерами». Очевидно, що основна ідея таких зображень — ідея плодючості, продовження роду. Вчені зв'язують їх з культом жінки-прародительки в материнській родовій общині (де рахунок спорідненості вівся по материнській лінії).

В Україні досліджено багато палеолітичних пам'ятників. Один з них — стоянка Мезіно на Яснах, поблизу Чернігова. Там знайдені фігурки, що зображають птахів, а також кістяний браслет, покритий складним геометричним орнаментом.