Марта Аргеріх

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Марта Аргеріх
Марта Аргеріх
фотографія
Основна інформація
Дата народження 5 червня
Місце народження ....
Країна Аргентина
Професія піаністка
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика

Марта Аргеріх (інакше — Аргеріч; ісп. Martha Argerich, нар. 5 червня 1941, Буенос-Айрес) — аргентинська піаністка.

Походить з єврейської родини, чиї батьки емігрували з царської Росії до Аргентини і при підтримці Єврейського колонізаційного товариства оселилися в одній з колоній барона Мориса де Гірша. Батько і мати Маргарити Агеріх були активістами соціалістичної партії.

Марта почала грати в три роки, публічно дебютувала виконанням концерту Моцарта в 8 років. В 1955 родина переїхала в Європу, вчилася у Артуро Бенедетті Мікеланджелі, Штефана Ашкеназі.

у 1957 г. стала переможницею Женевського міжнародного музичного конкурсу й міжнародного конкурсу піаністів імені Бузоні, в 1965 г. — переможницею міжнародного конкурсу піаністів імені Шопена у Варшаві. В 2005 г. — лауреат премії Греммі за краще виконання камерної музики (разом з М.Плетньовим), в 2006 — за краще інструментальне виконання з оркестром (з Клаудіо Аббадо і Малеровським камерним оркестром). Визнана гідною Імператорської Премії Японії (2005). Про неї знято документальний фільм Жоржа Гашо «Марта Аргерич: Нічна розмова» (2002[1].

Її репертуар охоплює широке коло композиторів від Й. С. Баха до Шнітке, проте переважають автори-романтики (Шопен, Шуман). Виступала також в ансамблях з Ґ.Кремером, М.Майським та іншими.

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]