Заксенгаузен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Вхід у табір

Заксенга́узен (інколиЗаксенгаузен-Оранієнбург) — концтабір у Німеччині, що діяв між 1936 та 1950 роками. Названий за однойменною дільницею міста Оранієнбург. З 1936 по 1945 табір провадив націонал-соціалістичний режим у Німеччині як табір головним чином для політв'язнів, а з 1945 до весни 1950 табір провадили сталінські радянські сили, які дали йому назву «Спецтабір № 7», головним чином для політв'язнів.

Заксенгаузен за нацистів[ред.ред. код]

Табір було засновано в 1936 році. Він був розташований на околицях Берліна, що дало йому певне становище серед німецьких концтаборів: адміністративний центр всіх концтаборів розміщених в Оранієнбургу, і Заксенгаузен став тренувальним центром для офіцерів СС (які висилалися для нагляду в інші табори після цього). В Заксенгаузен відбувалися страти, особливо тих хто був радянськими військовополоненими. Хоч деякі євреї страчувалися в Заксенгаузені і багато з них тут загинули, єврейські в'язні табору були переміщені до Освенціма (Аушвіця) в 1942 році. Заксенгаузен не був розроблений як табір смерті — натомість систематичне вбивство євреїв відбувалося в таборах на сході.

Ворота Arbeit Macht Frei (Праця визволяє)

На головних воротях до Заксенгаузену стояло гасло Arbeit Macht Frei (Праця робить вільним). Близько 200 тис. осіб пройшли через Заксенгаузен між 1936 та 1945. Близько 100 тис. в'язнів померли в Заксенгаузені від знесилення, хвороб, недоїдання чи пневмонії, спричиненої переохолодженням. Багато в'язнів були страчені в результаті звірячих медичних експериментів. Згідно зі статтею, опублікованою 13 грудня 2001 року в Нью-Йорк Таймс, «в перші роки війни СС-вці практикували там методи масового вбивства, що пізніше використовувалися в нацистських таборах смерті. З близько 30000 військових жертв в Заксенгаузені більшість були радянськими військовополоненими, серед них старший син Йосипа Сталіна.[1]

Серед страчених у Заксенгаузені — командири Операції Мушкетер та Чемпіон, Вільям Ґровер-Вільямс, а також Джон Ґодвін, британський морський під-лейтенант, який зумів застрелити командира своєї страчувальної бригади, за що він був згадуваний посмертно. Тут були в'язнями українські націоналісти Тарас Бульба-Боровець та Степан Бандера (був переведений з Берлінської тюрми на початку 1942 р. - по вересень 1944).

В'язні Заксенгаузена, 1938 рік

Заксенгаузен за комуністів[ред.ред. код]

Відомі в'язні[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Lord Russel of Liverpool. The Scourge of Swastika. A short history of Nazi War Crimes illustrated. London: Corgi Books. Книга видана багаторазово в 1954 - 1967 роках(англійською).