Меланхолія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Меланхолія — важкий, похмурий, сумний настрій, сум, туга. Також психічне захворювання, для якого характерні пригнічений стан, загальмованість думок, маячні ідеї.

Злоякісна пресенільна меланхолія[ред.ред. код]

Форма психозу, що розвивається в людей різного віку. Ще це може бути бажання вмерти,нічого не хочеться робити.Може бути у людей-одинаків.Це своєрідна депрессія.

Меланхолія та історична доба в Україні під час переходу від комунізму до ринкової економіки[ред.ред. код]

Люди переживали почуття невизначеної втрати, коли певний об'єкт притягання (в нашому випадку сакралізована держава) втрачений, але не пережитий. Розрив з об'єктом переходить тоді всередину самого суб'єкта, в нашому випадку — суспільства загалом, і веде до повторного «програшу» незавершеного розриву — насилля соціуму щодо самого себе. «Застій» 1990-х років був також проявом самогальмування суспільства, його повернення до точки втрати і небажання рухатися далі. Але саме в цій точці застою і затяжної туги відбувалася справжня революція: звернення суб'єкта до себе і доступ його до події, часу як такого — до того, що рухається, коли все стоїть; до власної сили опору часові.