Індоєвропейці

Індоєвропейці
Індоєвропейські мови
Албанська  · Вірменська Балтійські  · Кельтські Германські  · Грецька Арійські  · Італійські Слов'янські   мертві: Анатолійські · Палеобалканські (Дакська, Фрігійська, Фракійська) · Тохарські
Індоєвропейці
Албанці · Вірмени Балти · Кельти · Германці Греки · Індоарійці Іранці · Романці · Слов'яни історичні: Хетти · Кельти  · Германці  · Скіфи  · Іллірійці · Італіки  · Фракійці  · Тохари
Протоіндоєвропейці
Мова · Суспільство · Релігія
Прабатьківщина індоєвропейців
Курганна гіпотеза · Анатолійська гіпотеза · Вірменська гіпотеза · Індійська гіпотеза · Теорія палеолітичної безперервності
Індоєвропеїстика

Індоєвропейці — носії індоєвропейских мов.

До індоєвропейців відносяться багато давніх та сучасних народів: вірмени, балти, германці, греки, іллірійці, індійці, іранці, італіки, кельти, слов'яни, тохарці, фракійці, фрігійці, хетти.

При цьому до балтів відносяться сучасні латвійці та литовці, а також давні пруси та деякі інші племена, сучасні германскі народи — це австрійці, англійці, данці, голландці, німці, норвежці, фризи, шведи, давні готи, вандали та багато інших давньогерманских племен.

Іранське походження мають белуджі, гілянці, перси, курди, мазендаранці, осетини, памирскі народи, сарикольці, таджики, талиші, язгулямці.

До італіків належали латини (предки римлян, від латинської мови яких походять романські мови, що включають італійську, французьку, провансальську, ретороманську, іспанську, каталонську, португальську, румунську, молдавську мови), оски та умбри.

Нащадками кельтів є шотландці, ірландці, бретонці та інші.

До слов'ян належать сучасні українці, білоруси, болгари, лужичани, македонці, поляки, росіяни, серби, словенці, словаки, хорвати, чорногорці, чехи, давні полабські та поморські слов'яни. Нащадками іллірійців або фракійців є сучасні албанці.

Походження індоєвропейців

Схема міграцій індоєвропейців в 4000-1000 рр. до н.е. згідно з «курганною гіпотезою». Рожева область відповідає прабатьківщині індоєвропейців (самарська та середньостогівска культури). Помаранчева область відповідає території розселення носіїв індоєвропейских мов в 1000 р. до н.е.

Найбільш розповсюджена серед лінгвістів та археологів «курганна гіпотеза» передбачає, що прабатьківщиною індоєвропейців була територія Північного Причорномор'я в межиріччі Дніпра та Волги, а сами вони були напівкочовим населенням степових районів сучасних сходу України та півдня Росії, що жило в цих місцях в V-IV тис. до н.е. З предками індоєвропейців, відповідно до цієї гіпотези, ідентифікується населення, що відносилося до середньостогівської, самарської та ямної культури. В подальшому у зв'язку з переходом цих племен до бронзового віку та прирученням коня почались інтенсивні міграції індоєвропейских племен у різних напрямках. При цьому проходила мовна асиміляція індоєвропейцями місцевого доіндоєвропейского населення, що призводило до того, що сучасні носії індоєвропейских мов значно відрізняються за расово-антропологічним типом.

В епоху Великих географічних відкриттів та наступній масовій європейській колонізації індоєвропейскі мови розповсюдились в Америці, Південній Африці, Австралії, Новій Зеландії та інших районах.

Існує також «анатолійська» та «навколочорноморська» гіпотези походження індоєвропейців.