Якимівський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Якимівський район
Yakymivskiy rayon gerb.png Yakymivskiy rayon prapor.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті області
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область/АРК: Запорізька
Код КОАТУУ: 2320300000
Населення: 34 217 (01.05.2014)
Площа: 1850 км²
Густота: 18.7 осіб/км²
Тел. код: +380-6131
Поштові індекси: 72500—72564
Населені пункти та ради
Районний центр: Якимівка
Селищні ради: 2
Сільські ради: 12
Смт: 2
Села: 39
Селища: 4
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Адреса: 72500, Запорізька обл., Якимівський р-н, смт. Якимівка, вул. Жовтнева, 6, 9-15-85
Веб-сторінка: Якимівська РДА
Голова РДА: Блоха Анатолій Васильович
Голова ради: Подольний Геннадій Володимирович

Яки́мівський райо́н — район України на півдні Запорізької області. Районний центр Якимівка. Населення району становить 34 376 осіб (на 1 жовтня 2013). Площа району 1850 км².

Географія[ред.ред. код]

Розташування[ред.ред. код]

Територія району становить 1,85 тис. км². (185,6 тис. га), що становить 7% від загальної території області.

Район межує з Мелітопольським та Веселівським районами Запорізької області, Генічеським та Іванівським районами Херсонської області, на сході і південному сході омивається Молочним та Утлюцьким лиманами, на півдні — Азовським морем, на узбережжі якого розташовані понад 200 баз відпочинку та інших оздоровчих закладів.

Дно лиманів вкрито товстим шаром лікувальних грязей, які використовуються лікувально-оздоровчими закладами. Неподалік від сіл Шелюги та Богатир знаходяться джерела лікувальної води.

Узбережжя моря та лиманів є місцем скупчення птахів перед відльотом у теплі краї, але значна кількість їх останніми роками залишається на узбережжі на зимівлю.

Флора і фауна[ред.ред. код]

У прибережних водах моря та лиманів водяться цінні види риб (осетер, білуга, севрюга, піленгас).

Зеленою перлиною не тільки району, але й області, є Богатирське лісництво, загальна площа якого становить 1,5 тис. га. Тут представлені різноманітні види рослинного і тваринного світу, багато яких занесені до Червоної книги.

У лісництві водяться дикі кабани, косулі, фазани. Останнім часом збільшилась кількість зайців та лисиць. А в степовій зоні району з'явились і вовки.

Рельєф[ред.ред. код]

Рельєф району рівнинний, середньостатистична висота над рівнем моря становить 10-15 м.

Район перетинають дві автомобільні дороги державного значення Харків—Сімферополь та Маріуполь—Одеса, а також залізнична дорога зі станцією Якимівка.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат Якимівського району помірно-континентальний з вираженими засушливо-суховійними явищами, тобто типовий клімат степів. Важливою характеристикою для сільського господарства є безморозний період, тривалість якого становить 175–185 днів.

Район розташований південніше смуги високого тиску, яка являє собою своєрідний вітророзділ. Тому, переважаючими вітрами в зимовий період є східні та північно-східні, влітку — переважають західні та північно-західні.

Середньорічна температура повітря коливається від 7,9 °C до 9,6 °C. Середня температура січня становить −3 °C −5 °C, червня від 22,6 °C до 23,5 °C.

Для району характерний континентальний тип річного руху опадів із максимумом навесні та влітку, мінімумом взимку. Річна кількість атмосферних опадів коливається в межах 360–375 мм. Опади переважно фронтальні, випадають у вигляді дощу та снігу, для літнього періоду характерні зливи. Випаровуваність по території району перевищує величину опадів, коефіцієнт вологості менше 1, через що район відносять до регіонів недостатньої вологості.

Корисні копалини[ред.ред. код]

Територія району на сході і південному сході омивається Молочним та Утлюцьким лиманами, дно яких вкрито товстим шаром лікувальних сірководневих грязей, які використовуються бальнеогрязевим санаторієм «Кирилівка» для лікування захворювань периферійної нервової системи, кістково-м'язової системи, запалювальних гінекологічних захворювань.

Хлоридонатрієва, йодобромна мінеральна вода, яка подається глибоководними свердловинами в бювет санаторія «Кирилівка», застосовується при лікуванні хвороб шлунково-кишкового тракту, печінки, жовчного міхура, а також використовується для лікувальних процедур.

На території Радивонівської курортної зони неподалік від села Перемога у поймі річки Тащенак знаходиться джерело води, яке потребує проведення дослідження на предмет придатності для виробництва мінеральної води.

Крім того, на території району розташовано 169 артсвердловин, які є комунальною власністю територіальних громад району та які є родовищами корисних копалин загальнодержавного значення.

Історія[ред.ред. код]

Історія народів, які селилися на території району, сягає тисячоліть, про це свідчать кургани бронзової епохи (ІІ тисячоліття до нашої ери). В 1784 році була заснована Таврійська губернія, куди входила і Якимівська волость. В селах волості панівне положення займали крупні поміщики, а селяни-бідняки свої невеликі земельні ділянки обробляли примітивними знаряддями праці і тому погано оброблена земля давала вкрай низькі врожаї.

Районний центр, селище міського типу розташоване на річці Малий Утлюк. Виникло поселення в 1833 році на місці колишнього ногайського аулу Азберда — «нечисленна берда». Заснували його сектанти-духобори з мордви, зі Спаського повіту Тамбовської губернії. Селище отримало назву Якимівка від імені її засновника — поліцейського Якима Колосова, який керував заселенням цієї місцевості. Населення не раз поповнювалось переселенцями з Тамбовської і Курської губерній, а в 1855 році — зі Спаського повиту знову ж таки Тамбовської губернії. В 1863 році Якимівка стає волосним центром.

З розвитком ринкових відносин у кінці минулого століття Якимівка стає одним із найбільших пунктів торгівлі зерном. На початок ХХ сторіччя вантажооборот залізничної станції Якимівка досяг півмільйона пудів на рік.

Адміністративний устрій[ред.ред. код]

Адміністративно район подыляэться на 2 селишні ради і 12 сільських рад, які об'єднують 44 населених пунктів та підпорядковані Якимівській районній раді. Адміністративний центр — смт Якимівка[1].


Населення[ред.ред. код]

У районі станом на 01.09.2008 року проживає, з врахуванням попередніх результатів Всеукраїнського перепису населення, 35,7 тис. жителів, з яких 20,6 тис. чол. сільські жителі (56,8% від загальної кількості населення).

Центр району — селище міського типу Якимівка, у якому проживає 12,8 тис. мешканців. Віддаленість райцентру від м. Запоріжжя становить 140 км.

Транспорт[ред.ред. код]

Автотранспорт[ред.ред. код]

Район перетинають дві автомобільні дороги державного значення Харків-Сімферополь протяжністю 35 км та Маріуполь-Одеса протяжністю 13 км.

На території сільських та селищних рад Якимівського району розташовано 360 км внутрішньогосподарських доріг збудованих господарствами-сільгоспвиробниками.

Важливе значення для району має автодорога Якимівка-Кирилівка протяжністю 50 км. На території району розташовано 275 км доріг з твердим покриттям, або 68% від загальної протяжності автошляхів. В районі працює дві автостанції — в смт. Якимівка та смт. Кирилівка.

Залізничний транспорт[ред.ред. код]

Район перетинає залізнична дорога зі станцією Якимівка, яка обслуговує пасажиро- та вантажоперевезення. Крім того, на залізниці, що проходить через с. Дружба Розівської сільської ради, розташована зупинка перегон 1267-ий кілометр, яка обслуговує лише пасажироперевезення на приміських електропоїздах. Довжина залізниці по території району становить 35 км.

Авіаційний транспорт[ред.ред. код]

Найближчий аеропорт від смт. Якимівка знаходиться в м. Мелітополі на відстані 25 км. Найближчий аеропорт від смт. Якимівка, яким користуються пасажири, знаходиться в м. Запоріжжі на відстані 140 км.

Річковий та морський транспорт[ред.ред. код]

Найближчий річковий порт від смт. Якимівка знаходиться в м. Запоріжжі на відстані 140 км. Найближчий морський порт від смт. Якимівка знаходиться в м. Бердянську на відстані 120 км.

Промисловість[ред.ред. код]

Найбільшу питому вагу в структурі економіки району складає аграрний сектор. Спеціалізація району — рослинництво і тваринництво.

Промисловий потенціал району по виробництву та реалізації продукції промисловості станом на 1січня 2010 року склали 3 підприємства: Якимівський структурний підрозділ ТОВ ВО «Моліс» м. Запоріжжя, Якимівське орендне ВОЖКГ та ПО, ТОВ «Агронікс».

Сільськогосподарські угіддя становлять 138,9 тис. га, або 74,8% від загальної площі району. Із загальної площі сільгоспугідь 117,6 тис.га — це рілля, з якої зрошувані землі — 50,6 тис.га.

У промисловості основною галуззю є переробка сільськогосподарської продукції.

На території району зареєстровано 187 сільськогосподарських підприємств різної форми власності. Діє 4 промислових підприємства та 5 будівельних організацій.

  • ТОВ «Якимівський Завод Продтоварів»
  • ТОВ «Якимівський Комбікормовий Завод»
  • ВАТ Якимівський Ливарно-Механічний Завод «Стандарт»
  • ТОВ «Якимівський Комбінат Хлібопродуктів»
  • ТОВ Консервний Завод «Азовпродукт»
  • ТОВ «Якимівський Завод Керамічних Виробів»
  • ТОВ «Сокологірний Екстракційний Завод»
  • ВАТ «Якимівський Елеватор»
  • Агрориболовецьке ТОВ «Сини Моря — Мотор Січ»
  • ТОВ «Якимівський Млин»
  • ДОЧП ТОВ «Якимівський Завод Продтоварів» «Харчовик»

Соціальна сфера[ред.ред. код]

Збережена мережа закладів освіти, культури, охорони здоров'я, фізкультури та спорту. Функціонує 27 шкіл, в яких навчається 4232 учня, центральна районна лікарня, дільнична лікарня , 9 лікарських амбулаторій, 23 фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів, 2 здоров пункти, 26 будинків культури та сільських клубів, 22 бібліотеки, 3 музичні школи та 3 філії. Паркове господарство, районний історико-краєзнавчий музей, 7 сільських музеїв бойової слави та трудової слави. Збережено 102 пам'ятники історії, культури, архітектури та археології.

Туристичний потенціал[ред.ред. код]

На узбережжі Азовського моря розташовані понад 200 баз відпочинку та інших оздоровчих закладів. Дно лиманів вкрито товстим шаром лікувальних грязей, які використовуються лікувально-оздоровчими закладами. Неподалік від сіл Шелюги та Богатир знаходяться джерела лікувальної води.

Території та об'єкти природно-заповідного фонду[ред.ред. код]

  • Ландшафтний заказник «Сивашик»
  • Ландшафтний заказник «Федотова Коса»
  • Дендрологічний парк «Золотий берег»
  • Лісовий заказник «Радивонівський»
  • Зоологічний заказник «Алтагирський»
  • Ландшафтний заказник «Заплава р. Малий Утлюк»
  • Орнітологічний заказник «Заплава р. Атманай»
  • Ботанічний заказник «Правий берег Молочного лиману»
  • Ботанічний заказник «Степовий схил Молочного лиману»
  • Орнітологічний заказник «Тащенацький під»
  • Гідрологічний заказник «Молочний Лиман»
  • Заказник «Гирло Молочного лиману»
  • Верхів'я Утлюкського лиману
  • Парк санаторія «Кирилівка»

Історико-архітектурні споруди[ред.ред. код]

  • Будинок, де містився штаб 4-го Українського фронту
  • Садиба барона Філібера, XIX ст.

Садиби сільського туризму, етносадиби[ред.ред. код]

  • Садиба сільського туризму, с. Атманай

Традиційні свята та фестивалі[ред.ред. код]

  • Фестиваль-конкурс «Слов'янська Зоряниця» (липень, щорічно)
  • «Різдвяні вечорниці», «Щедрий вечір, добрий вечір» (щорічно на Новий рік)
  • «Как на Масляной неделе»

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.