Мислів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Мислів
Амбулаторія
Амбулаторія
Амбулаторія
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район Калуський район
Рада Ріп'янська сільська рада
Код КАТОТТГ UA26060170090021584
Основні дані
Засноване 1631
Населення 924
Площа 11,64 км²
Густота населення 65,81 осіб/км²
Поштовий індекс 77355
Телефонний код +380 03472
Географічні дані
Географічні координати 49°00′20″ пн. ш. 24°30′03″ сх. д. / 49.00556° пн. ш. 24.50083° сх. д. / 49.00556; 24.50083Координати: 49°00′20″ пн. ш. 24°30′03″ сх. д. / 49.00556° пн. ш. 24.50083° сх. д. / 49.00556; 24.50083
Водойми Луква
Місцева влада
Адреса ради 77354, Івано-Франківська обл., Калуський район, с. Ріп’янка, вул. Івана Франка,3
Карта
Мислів. Карта розташування: Україна
Мислів
Мислів
Мислів. Карта розташування: Івано-Франківська область
Мислів
Мислів
Мапа
Мапа

CMNS: Мислів у Вікісховищі

Ми́слів — село Калуського району Івано-Франківської області на берегах річки Луква.

Внаслідок забудови село злилося з сусіднім селом Ріп'янка і межею їхнього поділу є сільрада і школа.

Історія[ред. | ред. код]

Поблизу села виявлено стародавній могильник.

Хрест знесення панщини 1848

20 листопада 1631 року калуський староста Лукаш Жолкевський (племінник попереднього старости Станіслава Жолкевського) надав осадчим (Прокопу Юшкевичу, його сину Дмитру та іншим особам) дозвіл заснувати на північно-східній околиці Калуської королівщини село Мислів. Згідно з локаційною грамотою, мешканці нового поселення звільнялися на 15 років від сплати податків. Осадчі Мислова набували статусу князів (очільників сільської громади на волоському праві) і отримували право зайняти в селі два лани угідь[1].

Жителі села брали участь у народному повстанні 1648 року[2].

До першого поділу Речі Посполитої (1772 р.) село належало до Калуського староства Галицької землі Руського воєводства.

У 1880 році — 760 мешканців (15 римо-католиків, решта — греко-католики), церква святого Миколая (належить до парафії Ріп'янка), філія школи[3].

У 1939 році в селі проживало 1340 мешканців (1240 українців, 60 поляків і 40 євреїв)[4].

В січні 1946 р. для боротьби з УПА в кожному селі був розміщений гарнізон НКВД, у Мисліві — з 46 осіб (на допомогу готові були 1300 в Калуші, 300 — в Ріп'янці, 300 — в Яворівці і т. д.).

18 березня 1950 року рішенням Калуського райвиконкому № 95 в селі утворено колгосп «Зоря», куди загнали 220 селянських господарств.

Церква[ред. | ред. код]

У 1686 році священник мислівський сплатив 5 злотих катедратика (столового податку)[5]. Назва церкви — святого Миколая згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року. У протоколах генеральних візитацій Львівсько-Галицько-Камянецької єпархії 1740—1755 рр. церква описується як дерев'яна, збудована коштом парохіян, рік побудови — 1720, парох — Ян Гадинчак, висвячений у 1730 році, 20 парохіян-господарів.

Церква Різдва Богородиці (храмове свято 21 вересня), збудована 1896 року, пам'ятка архітектури місцевого значення № 774[6]. Австрійська армія конфіскувала в серпні 1916 р. у мислівській церкві 5 дзвонів діаметром 55, 43, 31, 27, 24 см, виготовлених у 1902—1904 рр. Після Великої війни польська влада отримала від Австрії компенсацію за дзвони, але громаді села грошей не перерахувала.[7] Після псевдособору 1946 року храм забрала Російська православна церква. Натомість православна громада збудувала в 1990-х роках нову церкву.

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

  • Народний дім
  • Лікарська амбулаторія[9]
  • 267 дворів, 822 мешканці.

Вулиці[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[10]:

  • Незалежності (колишня Дружби)[11]
  • Набережна (колишня Ковпака)
  • Масловської
  • Прикарпатський провулок
  • Степана Бандери
  • Шевченка

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Смерека Б. Акти закладення сіл на волоському праві у Калуському старостві Галицької землі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія «Історія». Ужгород, 2023. Вип. 1 (48). С. 117, 119, 120
  2. Жерела до істориї України-Руси, т. IV, стор. 214 — Львів, НТШ, 1898 . — 412 с.
  3. Географічний словник Королівства Польського, 1885, т. VI, стор. 834—835. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 грудня 2014.
  4. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 33 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  5. Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
  6. Церква Різдва Пр. Богородиці. Архів оригіналу за 16 серпня 2016. Процитовано 3 липня 2016.
  7. Австро-Угорщина реквізувала з храмів Калущини 355 дзвонів. — «Вікна», 2017.11.20. Архів оригіналу за 1 жовтня 2019. Процитовано 26 вересня 2019.
  8. Єдиний пам’ятний знак жертвам Голодомору в Калуській громаді встановлено у Мислові
  9. Сільські медзаклади в Мислові і Пійлі зазнали якісних змін
  10. Довідник геонімів району // Інформаційний портал Калуського району. Архів оригіналу за 3 грудня 2016. Процитовано 26 червня 2012.
  11. У селах Калуської громади деколонізували назви 13 вулиць