Морозов Володимир Іванович (1940)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Іванович Морозов
Володимир Іванович Морозов
Загальна інформація
Національність українець
Громадянство  СРСР
 Туркменістан
 Україна
Місце проживання Україна Україна
Народження 4 березня 1940(1940-03-04)
СРСР Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР
Смерть 8 лютого 2023 року
м.Київ, Україна
Зріст 182 см
Вага 88 кг
Спорт
Країна СРСР СРСР
Вид спорту веслування на байдарках
Дисципліна Б-1 4×500 м, Б-2 1000 м, Б-4 1000 м, Б-4 10000 м
Клуб СКА (Красноводськ)
СКА (Київ)
Участь і здобутки
Світові змагання Чемпіонат світу з веслування на байдарках і каное 1963, 1966, 1971, 1973
Регіональні змагання Чемпіонат Європи з веслування на байдарках і каное 1963, 1965, 1967, 1969
Олімпійські ігри Літні Олімпійські ігри 1964, 1968, 1972
Найвищий рейтинг 1
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» орден «За заслуги» II ступеня орден «За заслуги» III ступеня
заслужений майстер спорту СРСР
Літні Олімпійські ігри
Золото 1964 Токіо Б-4 1000 м
Золото 1968 Мехіко Б-2 1000 м
Золото 1972 Мюнхен Б-4 1000 м
Чемпіонати світу
Срібло 1963 Яйце Б-1 4×500 м
Бронза 1966 Берлін Б-4 1000 м
Золото 1966 Берлін Б-4 10000 м
Золото 1970 Копенгаген Б-4 1000 м
Золото 1971 Белград Б-4 1000 м
Срібло 1973 Тампере Б-4 1000 м
Чемпіонати Європи
Срібло 1963 Яйце Б-1 4×500 м
Бронза 1965 Бухарест Б-4 10000 м
Срібло 1967 Дуйсбург Б-4 1000 м
Золото 1967 Дуйсбург Б-4 10000 м
Золото 1969 Москва Б-2 1000 м
Державні нагороди
Орден Трудового Червоного Прапора Орден «Знак Пошани»
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Файл:Honored master of sports of the USSR.jpg

Володимир Іванович Морозов (4 березня 1940(19400304), Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР — 8 лютого 2023) — радянський український веслувальник, байдарочник, трикратний олімпійський чемпіон, трикратний чемпіон світу, двократний чемпіон Європи.

Повний тезка спортсмена Володимира Івановича Морозова, який теж є олімпійським чемпіоном з веслування на байдарках, але 1976 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Молоді роки[ред. | ред. код]

Народився 4 березня 1940(19400304) у місті Красноводськ, Красноводська область, Туркменська РСР, СРСР (нині місто Туркменбаші, Балканський велаят, Туркменістан).

Тренувався у спортивному клубі армії міста Красноводська, потім Києва.

Спортивна кар'єра[ред. | ред. код]

У 1963 році став срібним призером у дисципліні Б-1 4×500 м на Чемпіонаті Європи та світу з веслування на байдарках і каное у місті Яйце, Югославія.

У 1964 році став золотим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Токіо, Японія.

У 1965 році став бронзовим призером (разом з Миколою Чужиковим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Бухаресті, Румунія.

У 1966 році став бронзовим (разом з Олександром Шапаренком, Юрієм Стеценком та Георгієм Карюхиним) у дисципліні Б-4 1000 м та золотим призером (разом з Володимиром Морозовим, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Берліні, НДР.

У 1967 році став срібним у дисципліні Б-4 1000 м та бронзовим призером (разом з Валерієм Діденко, В'ячеславом Іоновим та Анатолієм Гришиним) у дисципліні Б-4 10000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Дуйсбурзі, ФРН.

У 1968 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мехіко, Мексика.

У 1969 році став золотим призером (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м на Чемпіонаті Європи з веслування на байдарках і каное у Москві, СРСР.

У 1970 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Копенгагені, Данія. Також зайняв четверте місце (разом з Олександром Шапаренком) у дисципліні Б-2 1000 м.

У 1971 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Белграді, Югославія.

У 1972 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Юрієм Стеценком) у дисципліні Б-4 1000 м на Літніх Олімпійських іграх у Мюнхені, ФРН.

У 1973 році став золотим призером (разом з Юрієм Філатовим, Валерієм Діденком та Миколою Хохлом) у дисципліні Б-4 1000 м на Чемпіонаті світу з веслування на байдарках і каное у Тампере, Фінляндія.

У період 19621972 рр. ставав неоднократним чемпіоном СРСР на різних дистанціях в складі різних екіпажів.

Подальше життя[ред. | ред. код]

У 1972 закінчив Київський державний інститут фізичної культури.

У 2012 році, «За вагомий особистий внесок у розвиток і популяризацію фізичної культури і спорту, багаторічну сумлінну працю та з нагоди 60-річчя участі українських спортсменів в Олімпійських іграх», його було нагороджено орденом «За заслуги» II ступеня[1].

Нагороди[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 755/2012. Про відзначення державними нагородами України. Офіційне інтернет-представництво Президента України. 25 грудня 2012. Архів оригіналу за 31 грудня 2012. Процитовано 30 січня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]