Моріц Гауптман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Моріц Гауптман
нім. Moritz Hauptmann
Основна інформація
Дата народження 13 жовтня 1792(1792-10-13)[1][2][…]
Місце народження Дрезден, Священна Римська імперія[4][5][6]
Дата смерті 3 січня 1868(1868-01-03)[1][2][…] (75 років)
Місце смерті Лейпциг, Королівство Саксонія[4][6]
Громадянство Королівство Саксонія
Професії композитор, музикознавець, хормейстер, диригент, теоретик музики, викладач університету, мистецтвознавець
Вчителі Франческо Морлакі і Луї Шпор
Відомі учні Richard Zeckwerd, Franz von Holsteind[7], Stephen A. Emeryd, Hubert Riesd[8], Jean Schuchtd[9], Gustav Graben-Hoffmannd, Albert Rubensond[10], Bruno Ramannd[11] і Оскар Пауль
Інструменти скрипка
Мова німецька
Жанри опера
Заклад Лейпцизька вища школа музики й театру імені Фелікса Мендельсона
Нагороди
орден Максиміліана «За досягнення в науці та мистецтві»
CMNS: Файли у Вікісховищі

Моріц Гауптман (нім. Moritz Hauptmann; нар. 13 жовтня 1792, Дрезден — пом. 3 січня 1868, Лейпциг) — німецький музикознавець, композитор і педагог, теоретик музики.

Біографія[ред. | ред. код]

Моріц Гауптман народився в сім'ї архітектора; під керівництвом батька вивчав математику, малювання та стародавні мови.

Завдяки матері він засвоїв французьку мову, а також італійську, якою колись послуговувались музиканти дрезденського двору, серед яких в юності Гауптман і виховувався. У вісім років став вчитися грати на скрипці, потім займався фортепіано під керівництвом Франца Лаускі.

У 1808 році під керівництвом дрезденського придворного капельмейстера Франческо Морлаккі зайнявся контрапунктом і, таким чином, отримав всебічну освіту.

У 1811 році Гауптман поїхав ще в Готу, до знаменитого Людвіга Шпора. Через рік повернувся в Дрезден, отримав тут місце скрипаля у придворній капелі, але незабаром відмовився від нього і самостійно здійснив концертну поїздку до Відня і Праги.

У 1815 році вступив вчителем музики в будинок князя Рєпніна, з надією вирушити з його сімейством подорожувати Італією. Однак князь Рєпнін був призначений українським губернатором, Гауптман залишився в Росії, в будинку Рєпніна, і жив спочатку в Петербурзі, потім в Москві і в Полтаві (до 1820 року).

Про музично-громадську діяльність в Полтаві годі було й думати, і він знову взявся за перервані наукові заняття з математики та природознавства, зарекомендував себе як архітектор і землемір. У цей період також займався написанням музики (пісні, скрипкові дуети, опера «Матильда»).

У 1820 році Моріц Гауптман повернувся в Дрезден, через 2 роки переселився в Кассель, де його пов'язувала дружба зі Шпором і де він отримав місце скрипаля у придворній капелі. Тут він вперше звернувся до освітянської діяльності, і серед його учнів були Фрідріх Бургмюллер, Фердинанд Давид і Фредерік Клей.

Із 1842 року Гауптман жив в Лейпцигу, де керував знаменитим хором хлопчиківгімназії при церкві св. Томи), а в 1843 став професором композиції в новоствореній Лейпцизькій консерваторії. До його численних учнів належали Євген Альбрехт, Вольдемар Баргіль, Федір Бегров, Никодим Бернацький, Ганс фон Бюлов, Едвард Гріг, Артур Салліван, Йозеф Йоахім, Карл Давидов, Густав Гофман-Грабен й багато інших.

У 1842—1846 роках Гауптман редагував лейпцизьку «Загальну музичну газету». 1850 року разом з Отто Яном і Робертом Шуманом він заснував Бахівське товариство, та надалі він редагував перші три томи початого товариством видання повного зібрання творів Йоганна Себастьяна Баха.

Нарис наукової діяльності[ред. | ред. код]

Найбільш відомий трактат Гауптмана «Природа гармонії та метру» (нім. Die Natur der Harmonik und Metrik), який був опублікований в Лейпцигу в 1853 році. У вченні про гармонію заклав основи так званого «дуалістичного» розуміння мажору і мінору, згідно з яким мінорний тризвук розглядається як антипод мажорного, в естетико-філософській термінології Гауптмана, відповідно, negative Einheit (мінор) vs. positive Einheit (мажор). Теорія гармонійного дуалізму була підхоплена і розвинена великими німецькими музичними теориками А. фон Еттінгеном і Г. Ріманом.

Нарис творчості[ред. | ред. код]

Серед творів Гауптмана переважає церковна музика: меси, мотети тощо.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б Encyclopædia Britannica
  3. а б SNAC — 2010.
  4. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118709143 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. Czech National Authority Database
  6. а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
  7. Г. Риман Гольштейн // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 1. — С. 380–381.
  8. Г. Риман Рис // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1116–1117.
  9. Г. Риман Шухт // Музыкальный словарь: Перевод с 5-го немецкого издания / под ред. Ю. Д. ЭнгельМосква: Музыкальное издательство П. И. Юргенсона, 1901. — Т. 3. — С. 1466.
  10. Dahlgren F. A. Förteckning öfver svenska skådespel uppförda på Stockholms theatrar 1737-1863 och Kongl. theatrarnes personal 1773-1863 med flera anteckningarIngen beskrivning har definieratsStockholm: Norstedts förlag, 1866. — С. 542. — 688 с.
  11. Biographisches Jahrbuch und Deutscher Nekrolog / Hrsg.: A. BettelheimB. — Vol. 2, 1897. — S. 135.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]