Міклош Месей

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Міклош Месей
угор. Mészöly Miklós
Могила Міклоша Месей
Народився 19 липня 1921(1921-07-19)
Сексард, Угорське королівство
Помер 22 липня 2001(2001-07-22) (80 років)
Будапешт, Угорщина
Поховання Фаркашреті
Громадянство Угорщина
Діяльність поет, прозаїк, драматург, есеїст, автор книг для дітей
Alma mater Будапештський університет
Заклад Széchenyi Academy of Literature and Artsd і Будапештський ляльковий театрd
Мова творів угорська
Жанр Вірші, проза, есе
Членство Спілка угорських письменниківd і Széchenyi Academy of Literature and Artsd
У шлюбі з Alaine Polczd
Нагороди

CMNS: Міклош Месей у Вікісховищі

Міклош Месей (угор. Mészöly Miklós; 19 січня 1921, Сексард — 22 липня 2001, Будапешт) — угорський поет, прозаїк, драматург, есеїст, автор книг для дітей, один з найзначніших й найавторитетніших угорських письменників другої половини XX століття.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив юридичний факультет Будапештського університету (1942). У 1943-1944 був на фронті, дезертував. Після війни працював в газеті рідного міста, служив редактором в Будапештському театрі ляльок. Дебютував як прозаїк в 1948.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Sötét jelek/ Темні знаки (1957, новели)
  • Fekete gólya/ Чорний лелека (1960, роман для дітей)
  • Az atléta halála/ Смерть атлета (1966, роман)
  • Jelentés öt egérről / Донесення про п'ять мишенят (1967, новели)
  • Saulus/ Савл (1968, роман)
  • Pontos történetek, útközben/ Справжні дорожні історії (1970, роман)
  • A Movie/ Фильм (1976, роман)
  • Bunker; The Window-cleaner/ Бункер, Засіб для чищення скла (1979, п'єси)
  • Esti térkép/ Нічна карта (1981, вірші)
  • Megbocsátás/ Прощення/ (1984, повість)
  • Volt egyszer egy Közép-Európa (1989, новели)
  • A negyedik út/ Четвертий шлях (1990, эсе)
  • Elegy/ Элегия (1990, вірші)
  • Otthon és világ/ Дім і мир (1994, эсе)
  • Hamisregény/ Пародійний роман (1995)
  • Idegen partokon/ На чужих берегах (1995, новели)

Визнання[ред. | ред. код]

Лауреат премій Тібора Дері (1986), Кошута (1990), Агнеш Немеш Надь (2002). Член Академії мистецтв імені Сечені (1992). Орден За заслуги перед угорської республікою (1996). Почесний громадянин Будапешта (1996).

Джерела[ред. | ред. код]