Некрополь Ґізи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мемфіс та його некрополь - комплекси пірамід від Ґізи до Дашура
Memphis and its Necropolis - the Pyramid Fields from Giza to Dahshur
a
Світова спадщина ЮНЕСКО
Піраміди у Ґізі, частина некрополя Ґізи
Країна Єгипет Єгипет
Тип Культурний
Критерії i, iii, vi
Ідентифікатор 86
Регіонb Арабські країни

Історія реєстрації

Зареєстроване: 1979
3-тя сесія

a Назва, як офіційно зазначено у списку
b Як офіційно зареєстровано ЮНЕСКО

Некро́поль Ґі́зи — комплекс давньоєгипетських пірамід, розташований на плато Ґіза в передмісті Каїра у Єгипті. Цей комплекс стародавніх пам'ятників розташований на відстані близько 8 км у напрямку до центру пустелі від старого міста Ґіза на Нілі та приблизно за 25 км на північний захід від центра міста Каїр.

Піраміди, котрі здавна вважаються емблемою Давнього Єгипту в очах Західного світу, здобули славу ще у грецькі часи, коли Велика Піраміда була внесена Антипатром Сідонським у перелік семи чудес стародавнього світу. Разом з тим, це — єдина пам'ятка з античних Семи чудес, що збереглася до нашого часу.

Піраміди Гізи, що отримали назву одного з чудес світу, були збудовані у ІІІ тис. до н. е. фараонами IV династії Хуфу (2604–2581), Хафра (2572– 2545) і Менкаура (2545–2511).[1]

Давньоєгипетський некрополь складається з піраміди Хеопса (або Хуфу, також відома як Велика Піраміда), дещо меншої піраміди Хафра (або Хефрена) в декількох сотнях метрів на південний захід і, ще менших розмірів, піраміди Менкаура (або Мікерінуса) в кількох сотнях метрів далі на південний захід. Великий Сфінкс розташований на східній стороні комплексу обличчям на схід. Зараз єгиптологи досягли консенсусу, що голова Великого Сфінкса є головою фараона Хафра.

Фараони Хеопс та Хефрен жили у Мемфісі.[1]

Біля цих головних споруд також розташовані менші споруди-„сателіти“, як от піраміди «цариць», мощені дороги і піраміди долини.

Комплекс піраміди Хеопса[ред.ред. код]

Комплекс піраміди Хеопса, окрім самої Великої Піраміди, також складається з Храму долини, що зараз захований під селом Назлет ель-Самман (англ. Nazlet el-Samman) — було знайдено базальтову бруківка та вапнякові стіни, проте пам'ятку не розкопали. Храм долини з'єднувався мощеною дорогою, котру було сильно пошкоджено під час побудови села. Ця мощена дорога вела до Погрібального храму Хеопса, від якого зараз залишилися лише базальтова бруківка. У свою чергу Погрібальний храм з'єднувався з пірамідою фараона. Неподалік піраміди Хеопса знаходяться три піраміди «цариць», що з'єднані з нею, та п'ять заглибин для човнів. У цих заглибинах колись знаходилися човни, два з яких дійшли до нашого часу неушкодженими. Один з таких човнів було відновлено й виставлено у музеї.

Піраміда Хеопса стоїть на невеликій кількості наріжних каменів, котрі було зроблено з білого вапняку із місцевості Мукаттам, що неподалік.

Комплекс піраміди Хефрена[ред.ред. код]

Докладніше: Піраміда Хефрена

Комплекс піраміди Хефрена (Хафре) складається з Храму долини (часом називають також Храмом Сфінкса), мощеної дороги, Погрібального храму і піраміди фараона. У Храмі долини збереглося кілька статуй Хафре, ще кілька було знайдено у колодязі в підлозі храму Огюстом Марієттом у 1860 році. Решта статуй фараона було віднайдено в часі розкопок Зіґліна, Юнкера, Рейзнера та Хассана. Піраміда видається більшою, ніж сусідня піраміди Хеопса через свою більшу піднесеність над місцевістю та крутіший кут будівництва. Проте, фактично, вона менша за піраміду Хеопса і висотою, і об'ємом. Піраміда Хефрена зберегла добрий зразок розташування каменів на вершині.

Комплекс піраміди Менкаура[ред.ред. код]

Докладніше: Піраміда Менкаура

Комплекс піраміди Менкаура (Мікеріна) також складається з Храму долини, мощеної дороги, Погрібального храму та піраміди фараона. У Храмі долини, як і в Погрібальному храмі, збереглося декілька скульптур фараона Менкаура. У часі правління П'ятої династії до Храму долини було здійснено прибудову. Коло піраміди фараона розташовано також три менш важливі піраміди - так звані піраміди "цариць".

З усіх чотирьох основних пірамід Некрополю Ґізи, тільки піраміда Менкаура до нашого часу не зберегла початкового покриття з вапняку.

Сфінкс[ред.ред. код]

Докладніше: Великий Сфінкс

Сфінкс датується часом правління фараона Хеопса. Деякий час між передніми лапами Сфінкса був розташований вівтар. В час Нового царства Аменхотеп ІІ заклав новий храм на честь Хаурона-Харемахета (англ. Hauron-Haremakhet) й його справу завершили пізніші правителі.

Гріб цариці Хенткаус І[ред.ред. код]

Докладніше: Хенткаус І

Хенткаус І була похована у Гізі. Її гріб, маркований LG 100 і G 8400, знаходиться на Центральному полі, поблизу піраміди Менкаура. Комплекс піраміди цариці Хенткаус І складається із власне піраміди, заглиблини для човна, Храму долини та міста пірамід.


Карта плато Гіза[ред.ред. код]

Giza pyramid complex (multilingual map).svg 1. Піраміда Хеопса

2. Піраміда Хефрена
3. Піраміда Мікеріна
4. Погребальний храм Хефрена
5. Погребальний храм
6. Піраміда супутник
7. Храм Хефрена в долині
8. Храм Мікеріна в долині
9. Гробниця цариці Хетеп-Херес I
10. Піраміда Хенткаус I
11. Піраміди цариць
12. Мастаби
13. Великий сфінкс
14. Храм сфінкса
15. Гробниця Хемиуну
16. Центр вивчення пірамід
17. Квиткова каса

18. Ями, в яких знайдено Човен Хеопса
19. Нова дорога
20. Гробниці висічені в скелі
21. Посерення ремремісників
22. Каїр
23. Поселення Назлет-ель-Самман
24. Погребальна дорога
25. каменоломня Мікеріна
26. Сучасне кладовище
27. На південь, гробниці вирубані в скельній породі
28. Стіна огорожі
29. Мастаби і гробниці вирубані в скельній породі
30. Західне кладовище
31. Східне кладовище
32. Зона мастаб в центрі і гробниці вирубані в скелі

Східні гробниці[ред.ред. код]

План східних поховань

Східні гробниці розташовані на схід від піраміди Хуфу і включають кладовище G 7000. Тут поховані деякі члени сім'ї Хуфу, а також жерці 5-6 династії[2].

Західні гробниці[ред.ред. код]

План західних поховань

Західні гробниці розташовані на захід від піраміди Хуфу. Деякі з них названі за номерами мастаб, деякі - за іменами археологів, які їх досліджували[2].

Поховання в Західних гробницях Ґізи[2]
Назва (англ.) Період Розкопки
Abu Bakr Excavations 5 і 6 династія (1949–1953)
Cemetery G 1000 5 і 6 династія Reisner (1903–1905)
Cemetery G 1100 5 і 6 династія Reisner (1903–1905)
Cemetery G 1200 Переважно 4 династія Reisner (1903–1905)
Cemetery G 1300 5 і 6 династія Reisner (1903–1905)
Cemetery G 1400 5 і 6 династія Reisner (1903-05
Cemetery G 1500 Reisner (1931?)
Cemetery G 1600 5 династія і пізніше Reisner (1931)
Cemetery G 1900 Reisner (1931)
Cemetery G 2000 5 і 6 династія Reisner (1905–1906)
Cemetery G 2100 4, 5 династія і пізніше Reisner (1931)
Cemetery G 2200 Пізня 4 або рання 5 династія Reisner ?
Cemetery G 2300 5 і 6 династія Reisner (1911–1913)
Cemetery G 2400 5 і 6 династія Reisner (1911–1913)
Cemetery G 2500 Reisner
Cemetery G 3000 6 династія Fisher and Eckley Case Jr (1915)
Cemetery G 4000 4 династія і пізніше Junker and Reisner (1931)
Cemetery G 6000 5 династія Reisner (1925–1926)
Junker Cemetery (West) Пізнє Давнє царство Junker (1926-7)
Steindorff Cemetery 5 і 6 династія Steindorff (1903–1907)
Junker Cemetery (East) Пізнє Давнє царство Junker

Південні гробниці[ред.ред. код]

План південних поховань

Поховання південних гробниць датуються 2-3 династією і 5-6 династією[2].

Центральні гробниці[ред.ред. код]

Включають поховання деяких членів царської сім'ї. Датуються 4-5 династіями і пізніше[2].

Центральні гробниці[2]
Номер Похований
G 8172 (LG 86) Nebemakhet
G 8158 (LG 87) Nikaure
G 8156 (LG 88) Persenet
G 8154 (LG 89) Sekhemkare
G 8140 Niuserre
G 8130 Niankhre
G 8080 (LG 92) Iunmin
G 8260 Babaef
G 8466 Iunre
G 8464 Hemetre
G 8460 Ankhmare
G 8530 Rekhetre
G 8408 Bunefer
G 8978 Khamerernebty I

Галерея[ред.ред. код]

Каменоломні для будівництва пірамід[ред.ред. код]

Масштаби гірничих робіт, які забезпечили будівництво пірамід відповідають останнім. Величезні каменоломні були виявлені як поблизу районів пірамід, так і на значних відстанях від них (десятки і навіть сотні кілометрів), що пояснюється потребами в різних гірських породах і великих об’ємах каменю. Завдяки особливим кліматичним умовам Єгипту давні каменоломні добре збереглися (зокрема в Асуані), що дозволило реконструювати технологію гірничих робіт . В одних випадках відокремлення великих блоків каменю розпочинали з улаштування позаду й з боків блоку врубів у вигляді вузьких щілин, які утворювали кайловим інструментом. Потім у вруби вбивалися клини, що й відривали блок від породного масиву. Для зручності роботи й для запобігання закриття щілин при заміні менших клинів на більші, в щілини могли закладати металеві шари або стержні. Щоб не пошкодити кромки блоку, між металевим клином і каменем розміщували дерев’яні підкладки.

Іноді замість врубу по лінії запланованого розлому пробурювали циліндричні отвори (шпури), в які забивали клини з сухої деревини. Поверхню отворів періодично змочували, що вело до розбухання деревини й утворення в моноліті тріщини розколу. Цей спосіб застосовували в міцних і крихких породах (гранітах, мармурах, діоритах). Отвори видовбували за допомогою ручного буру, що впроваджували в породу ударами молотка. Використовували також технології свердління, які були добре розвинуті в Єгипті. Схеми наведених способів відокремлення блоків показані на рис... При розробці особливо великих блоків для виготовлення монументів вруб проводився широким вибоєм, який проходив по периметру майбутнього обеліску, після чого проводили клиновий відрив донної частини блоку. Прикладами такої технології можуть служити незакінчені обеліски на честь цариці Хатшепсут і Тутмоса III в Асуані, розробка яких велась у середині II тис. до Р.Х. . Прикметно, що довжина окремих блоків, що виламували в цих випадках, сягала 42 м, а вага – перебільшувала 1200 т.

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б Гамалія К. М. Монументи вічності: піраміди Давнього Єгипту // Вісник КНУКіМ. Збірник наукових праць. Серія: мистецтвознавство. — 2010, Вип. 23
  2. а б в г д е Porter, Bertha and Moss, Rosalind, Topographical Bibliography of Ancient Egyptian Hieroglyphic Texts, Statues, Reliefs and Paintings Volume III: Memphis, Part I Abu Rawash to Abusir. 2nd edition (revised and augmented by Dr Jaromir Malek, 1974. Retrieved from gizapyramids.org

Див. також[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Lehner, Dr. Mark, "The Complete Pyramids, " Thames & Hudson (1997). ISBN 0-500-05084-8
  • Manley, Bill (Ed.), «The Seventy Great Mysteries of Ancient Egypt». Thames & Hudson. ISBN 0-500-05123-2
  • «Mysteries of Egypt» National Geographic Society, 1999. ISBN 0-7922-9752-0
  • Aufrère, Sydney; Golvin, Jean-Claude y Goyon, Jean-Claude (1997). L'Égypte restituée. Ed. ERRANCE. ISBN 978-2-87772-148-6.
  • Maragioglio, Vito y Rinaldi, Celeste (1966). L'Architettura delle piramidi menfite parte V Le Piramidi di Zedefrâ e di Chefren. Ed. Artale.
  • Wirsching, Armin, "Die Pyramiden von Giza — Mathematik in Stein gebaut, " Books on Demand (2nd ed. 2009). ISBN 978-3-8370-2355-8

Посилання[ред.ред. код]