Сім чудес світу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сім чуде́с сві́ту (Сім чудес Стародавнього Світу) — список самих прославлених пам'яток античної культури.
[ред.] Походження терміну
В 1640 році француз Д. С. Бессі відшукав в бібліотеці Ватикану невеличкий рукопис грецького філософа Філона, що ймовірно вперше в 3-му столітті до н. е. вжив в своєму творі це словосполучення. Пізніше про дивовижні архітектурні досягнення писали і автор 37 томів «Природничої історії» — Пліній Старший, і римський поет Марціал і грек Павсаній. Були також інші автори. Їх списки різнились між собою. Одні рахували такими стіни стародавнього Вавілону і Колізей, інші також згадували міст через річку Євфрат. остаточно список устоявся лише в 18 столітті. Він включав:
- Александрійський маяк на острові Фарос;
- Висячі сади Семираміди в Вавілоні;
- Піраміду Хеопса в Гізі;
- Статую Бога Геліоса на острові Родос;
- Статую Зевса в Олімпії;
- Усипальницю царя Мавсола в Галікарнасі;
- Храм Артеміди в Ефесі.
До наших часів збереглась лише піраміда Хеопса, інші були стерті часом.
[ред.] Дивись також
[ред.] Література
- Всё о чудесах света. Атлас-справочник. СПб, ТОВ "СКЕО", 2007. ISBN 978-5-9603-0081-0. стор. 3.(рос.)
