Хеопс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Хеопс (Хуфу)
оригінал імені іерогліфами
Aa1 G43 I9 G43
,
W9 E10 Aa1
I9
G43
Khufu.JPG
Фараон Хуфу. Статуя у Каїрському музеї
Фараон
Початок правління: 2649 до н. е.
Кінець правління: 2599 до н. е.
Попередник: Снофру
Наступник: Хефрен (Хафра)
Дата народження: бл.2666
Місце народження: невідомо
Дата смерті: 2599 р . до н. е.
Династія: IV Династія
Батько: Снофру
Мати: Хетепхерес


Хеопс (Хуфу)(стар.-грек. Χέωψ, Cheops)— один з найвідоміших правителів стародавнього Єгипту. На його честь названо найбільшу піраміду.

Біографічні данні[ред.ред. код]

Другий фараон четвертої династії Стародавнього царства Єгипту ( 2649-2599 до н. е.). Повним ім'ям Хуфу було «Хнум-Хуфу», що означає «Мене захищає бог Хнум». Нині більш відомий як Хеопс (за Геродотом). Також згадувався як Хембес (у Діодора), Суфіс I (Σοῦφις, Suphis) (у Манефона), Саофіс (у Ератосфена). Син фараона Снофру і Хетепхерес. За свідченнями істориків античності за Хеопсом (Хуфу) закріпилася репутація класичного східного деспота і жорстокого правителя, на противагу життєписам його батька Снофру і спадкоємців Хефрена (Хафра) і Мікеріна (Менкаура). Діти: Джедефра, Джедефхора, Каваба, Хафра (Хефрен), Банефра, Хуфухаеф (сини), Хетепхерес II, Мересанх II, Хамерернебті I (дочки).

Діяльність[ред.ред. код]

Хуфу, ймовірно, будівельник Великої піраміди в Гізі, царював за словами єгипетських жерців 50 років. Прижиттєві джерела, зображують Хеопса будівельником багатьох міст і поселень по березі річки, наприклад, Бухена (традиційно вважається, що Бухен був заснований під час Середнього царства, ймовірно, Сенусертом III). Якщо вірити наведеним джерелами, Хеопс відправив військову експедицію на Синайський півострів з метою нейтралізації місцевих кочових племен бедуїнів, що грабували торговців, і розробки покладів бірюзи. В цей же час напис на камені на острові Елефантіна поблизу Асуана вказує на те, що фараон також виявляв цікавість до південних кордонів країни, де добувався Асуанської рожевий граніт.

Джерела[ред.ред. код]

  • История Древнего Востока. Зарождение древнейших классовых обществ и первые очаги рабовладельческой цивилизации. Часть 2. Передняя Азия. Египет / Под редакцией Г. М. Бонгард-Левина — М.: Главная редакция восточной литературы издательства «Наука», 1988. — 623 с. — 25 000 экз.
  • Авдиев В.И. Военная история древнего Египта — М.: Издательство «Советская наука», 1948. — Т. 1. Возникновение и развитие завоевательной политики до эпохи крупных войн XVI—XV вв. до х. э. — 240 с.
  • Генеалогия 4 династии

Посилання[ред.ред. код]

Піраміди в Гізі Це незавершена стаття про Стародавній Єгипет.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.