Неокласичний метал

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Неокласичний метал
Стилістичні походження
Походження
Типові інструменти
Споріднені жанри
Прогресивний метал
Симфонічний метал
Павер-метал

Неокласи́чний мета́л (англ. Neo-classical metal) — жанр рок-музики, що виник наприкінці 1970-х років у Великобританії.

Визначення[ред.ред. код]

Основним принципом жанру є відтворення фрагментів класичної музики у форматі року або метала. Цей стиль властивий в основному робіт сольних гітаристів-віртуозів, що наслідують гармонія і манері класичних композиторів, таких як Йоганн Себастьян Бах, Нікколо Паганіні та ін.

Неокласичний метал концептуально відрізняється від неокласицизму в академічній музиці, який був особливо популярний у період між Першою і Другою світовими війнами. Основні представники неокласицизму — Макс Регер, Ерік Саті, Ігор Стравінський і Пауль Хіндеміт, основним принципом яких були прагнення до гармонії і суворого дотримання форми.