Нікколо Паганіні

Нікколо Паганіні Нікколо Паганіні
Портрет Паганіні.Малюнок художника Енгра
Відомості
Справжнє ім'я	Нікколо Паганіні
Дата народження	27 жовтня 1782
Місце народження	Місто Генуя,Італія
Дата смерті	27 травня 1840
Місце смерті	Ніцца, Швейцарія
Країна	Італія
Національність	італієць
Інструмент	скрипка
Професія	композитор та скрипаль

Нікколо Паганіні (італ. Niccolò Paganini; 27 жовтня 1782 — 27 травня 1840) — італійський скрипаль-віртуоз, композитор та гітарист.

Одна з найбільш яскравих особистостей музичної історії XVIII-XIX століть.

Біографія

Народився 27 жовтня 1782 року в Генуї. Одинадцятирічним хлопчиком Паганіні вперше виступив привселюдно в Генуї. В 1797, після короткого періоду занять у місті Парма з А.Роллою, зробив своє перше концертне турне по Ломбардії. Своєрідність манери гри, ні з чим не порівнянна легкість володіння інструментом незабаром принесли йому популярність у масштабах всієї Італії. З 1828 по 1834 він дав сотні концертів у найбільших містах Європи, заявивши про себе як про найдивнішого віртуоза цілої епохи.Паганіні грав у Німеччині, Франції, Австрії, Англії. В Німеччині він купив собі титул барона, яким в Німеччині торгували декілька десятиліть.

Два останні роки життя

Творчий шлях Паганіні був раптово перерваний у 1838 — причинами тому було підірване здоров'я музиканта, яке надзвичайно погіршилося, й ряд публічних скандалів, що виникли навколо його фігури. Два останні роки життя Паганіні були надзвичайно тяжкими. Він мав хворі суглоби, кишки, горло. Надзвичайно важкими були сухоти, що зруйнували голосові зв'язки і у Паганіні зовсім пропав голос. Він міг вести діалог лише з допомогою сина, що перекладав батьківській шепіт.

Помер Паганіні в Ніцці 27 травня 1840.

Заборона на поховання

Неприємності не обходили музиканта як при житті, так і після смерті. Він і сам напустив багато туману навколо своєї особи, що спричинило появу чуток про зв'язок з чортом і нечистою силою. Після смерті Паганіні єпископ міста Ніцца, де лікувався музикант, заборонив правити заупокійну месу. Труп забальзамували і декілька разів перевозили в різні схованки. Лише на прикінці 19 століття папа римський скасував суворе рішення єпископа Ніцци і тіло було поховане в місті Парма.

Надзвичайно скупий Паганіні

Сучасники знали музиканта як надзвичайно скупу особу. Він мав великі гроші через великі гонорари.Наприкінці життя Паганіні мав великий рахунок в банкку Ротшильда.

Але іноді Паганіні, досягши фінансового успіху, дозволяв собі широкі жести. Після концерту композитора Берліоза в Парижі у 1838 році розчулений Паганіні дав наказ свому банкіру видати Берліозу 20 000 франків на підтримку. Адже всім було відомо, як бідував Берліоз.

Дивовижна колекція скрипок Паганіні

Віртуоз-музикант добре знався на музичних інструментах. Він мав колекцію скрипок стародавніх майстрів Італії, серед яких були витвори Аматі, Гварнері, Антоніо Страдіварі, Карло Бергонці. Особливо виділяв Паганіні скрипку роботи Гварнері, яку по заповіту отримало рідне місто музиканта - Генуя. Уславлений інструмент хтось влучно назвав «Удова Паганіні».По заповіту музиканта «Удова Паганіні» передана у власність міста Генуя.

Впливи Паганіні

Все скрипкове мистецтво наступних епох розвивалося під впливом стилю Паганіні — його прийомів уживання флажолетів, піцикато, подвійних нот і різних фігурацій, що акомпанують. Його власні твори насичені дуже важкими пасажами, по яких можна судити про багатство технічних прийомів Паганіні. Деякі із цих композицій представляють лише історичний інтерес, але інші — наприклад, Перший концерт ре мажор, Другий концерт сі-мінор й 24 каприси — займають почесне місце в репертуарі сучасних виконавців.

Галерея портретів Паганіні

• 

  Невідомий художник з Італії 19 ст. Нікколо Паганіні (консерваторія Св.Петра, Неаполь)

• 

  Портрет-гравюра Нікколо Паганіні

• 

  Худ. Е.Делякруа, портрет Паганіні, Вашінгтон, збірка Філіпс

Творчий доробок

24 каприси, для скрипки соло, Op.1 №1, мі мажор (arpeggio) №2, сі мінор №3, мі мінор №4, до мінор №5, ля мінор №6, соль мінор (Трелі) №7, ля мінор №8, мі-бемоль мажор №9, мі мажор (Полювання) №10, соль мінор №11, до мажор №12, ля--бемоль мажор №13, сі-бемоль мажор №14, мі-бемоль мажор №15, мі мінор №16, соль мінор №17, мі-бемоль мажор №18, до мажор №19, мі-бемоль мажор №20, ре мажор №21, ля мажор №22, фа мажор №23, мі-бемоль мажор №24 (Тема з варіаціями) Скрипковий концерт №1, ре мажор, Op. 6 (1817) Скрипковий концерт №2, сі мінор, Op. 7 (1826) (La Campanella, дзвіночок) Скрипковий концерт №3, мі мажор (1830) Скрипковий концерт №4, ре мінор (1830) Скрипковий концерт №5, ля мінор (1830) Скрипковий концерт №6, мі мінор (1815?). 12 сонат для скрипки і гітари Op. 2 і 3 Op. 2, №1, ля мажор Op. 2, №2, до мажор Op. 2, №3, ре мінор Op. 2, №4, ля мажор Op. 2, №5, ре мажор Op. 2, №6, ля мінор Op. 3, №1, ля мажор Op. 3, №2, соль мажор Op. 3, №3, ре мажор Op. 3, №4, ля мінор Op. 3, №5, ля мажор Op. 3, №6, мі мінор

12 струнних квартетів, opus 4 №1, ля мінор №2, до мажор №3, ля мажор №4, ре мажор №5, до мажор №6, ре мажор №7, мі мажор №8, ля мажор №9, ре мажор №10, ля мажор №11, сі мажор №12, ля мінор №13, фа мінор №14 №15, ля мажор 18 Centone di Sonate, для скрипки і гітари Перекладення Інтродукція, тема і варіації 'La bella molinara' (Nel cor più non mi sento) Пазіелло Інтродукція та варіації на тему Cenerentola (Non più mesta) Дж.Россіні Інтродукція та варіації на тему Moses (Dal tuo stellato soglio) Дж.Россіні Інтродукція та варіації на тему Tancredi (Di tanti palpiti) Дж.Россіні Maestoso sonata sentimentale (Варіації на тему австрійського національного гімну) Variations на тему 'God Save the King' Окремі твори I Palpiti Perpetuela (Sonata Movimento Perpetuo) La Primavera Theme from «Witches' Dance» Соната з варіаціями (Sonata Militaire) Napoleon Sonata Варіації, Le Streghe Cantabile, ре мажор Moto Perpetuo, до мажор Romanze, ля мінор Tarantella, ля мінор Gri sonata для скрипки і гітари,, ля мажор Соната для альта, до мінор Соната для скрипки соло

Посилання

• Сайт, присвячений музикантові(італ.)(англ.)
• Нікколо Паганіні, енциклопедія "Кругосвет"(рос.)
• 24 каприси Паганіні, mp3
• Конкурс скрипалів імені Н.Паганіні в Росії