Обухова Варвара Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Обухова Варвара Олександрівна
рос. Ва́рвара Алекса́ндровна Обу́хова
Народилася 12 серпня 1901(1901-08-12)
Москва, Російська імперія
Померла 16 лютого 1988(1988-02-16) (86 років)
СРСР або Москва, СРСР
Поховання Ваганьковське кладовище
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність акторка
Alma mater Q16488192?
Заклад Малий театр
Роки активності 19221985
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора
Народний артист РРФСР Заслужений артист РРФСР
IMDb ID 0643571

Варвара Олександрівна Обухова (нар. 12 серпня 1901 — пом. 16 лютого 1988) — російська радянська акторка театру і кіно. Артистка Малого театру (1922—1985, з перервою). Народна артистка РРФСР (1972). Двоюрідна сестра співачки Надії Обухової та композитора Миколи Обухова[1].

Біографія[ред. | ред. код]

Народилася 12 серпня 1901 року в Москві в родині Олександра Трохимовича та Віри Миколаївни Обухових. У родині любили класичну музику, батько володів гарним тенором, співав і грав на гітарі. Мати цікавилася музикою, поезією й мистецтвом, була причетна до московського вищого товариства і була знайома з багатьма діячами культури. У будинку часто влаштовувалися музичні вечори за участю Бориса Шереметєва, Сергія Обухова, Надії Обухової та інших.

Навчалася в Алферовській гімназії, де багато грала в гімназичному театрі під керівництвом Олександра Алфьорова[2]. У 1924 році[3] (за іншими джерелами в 1925 році[4]) закінчила Вищі театральні майстерні при Малому театрі по класу Сергія Айдарова[5].

Артистка Малого театру з 4 серпня 1922 року по 31 січня 1985 року (з перервою). Читала лекції з історії літератури і мистецтва в Театральному училищі імені М. С. Щепкіна[3].

Вела велику громадську роботу. У роки німецько-радянської війни (1941—1945) була у складі фронтових бригад. Керувала Народним театром заводу «Серп і молот», часто виїжджала з шефськими концертами і виступала з розповідями про історію Малого театру і його акторів.

Померла 16 лютого 1988 року. Похована на Ваганьковському кладовищі в Москві (ділянка № 35[6]).

Родина[ред. | ред. код]

Варвара Олександрівна Обухова — нащадок старовинного польського шляхетського роду Баратинських і російського князівського роду Горчакових. Серед її нащадків по батьківській лінії — контр-адмірал Російського флоту Ілля Баратинський (1776—1837), по материнській лінії — генерал-майор російської імператорської армії, князь Михайло. Горчаков (1768—1831)[7][8].

  • Батько — Олександр Трохимович Обухов (1861—1929), статський радник, земський начальник 2-ї ділянки Московського повіту[9].
  • Мати — Віра Миколаївна Обухова (уродж. Хвощинська) (1870—1956), літературний перекладач з англійської, в своєму колі вважалася видатною художницею. Доводилася внучатою племінницею ясновельможному князю Олександру Горчакову, записала його спогади про Олександра Пушкіна з часів Царськосільського ліцею. Бабуся Варвари Обухової, сестра ясновельможного князя Софія Михайлівна Горчакова, мала славу в молодості московської красуні. На думку деяких пушкіністів, Софії Михайлівні були присвячені ліцейські вірші Пушкіна «Красуні, яка нюхала тютюн»[8].
  • Брат — Юрій Олександрович Обухов (1900—1956).
  • Дідусь — Трохим Іванович Обухов (1818—після 1877), колезький асесор, почесний наглядач Юрьєвських училищ, член ради Прочан будинку Шереметєва в Москві.
  • Бабуся Єлизавета Іллівна Обухова (уродж. Баратинська) (1825—1912).
  • Дядько — Сергій Трохимович Обухов (1855—1928), оперний співак, соліст Большого театру, керуючий Московською конторою Імператорських театрів.
  • Двоюрідна сестра (по батьківській лінії) — Надія Андріївна Обухова (1886—1961), оперна співачка.
  • Двоюрідний брат (по батьківській лінії) — Микола Борисович Обухов (1892—1964), композитор, теоретик музики і винахідник музичних інструментів.

Ролі в театрі[ред. | ред. код]

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1953 — «Васса Желєзнова» (фільм-спектакль) — Ганна Василівна Оношенкова
  • 1956 — «Виграшний квиток» (короткометражний)
  • 1958 — «Ходіння за три моря» — мати Афанасія
  • 1961 — «На початку століття» — Єлизавета Василівна
  • 1962 — Вашингтонська історія (ТБ) — міс Піпл, начальник бюро особового складу
  • 1963 — «Павлік Морозов» (фільм-спектакль) — вчителька
  • 1970 — «Свої люди — поквитаємось» (фільм-спектакль) — Фоминишна, ключниця
  • 1972 — «Правда — добре, а щастя краще» (фільм-спектакль) — Пелагея Григорівна Зибкіна
  • 1973 — «Обрив» (фільм-спектакль) — Надія Василівна
  • 19741977 — «Ходіння по муках» — стара поетеса
  • 1976 — «Принижені й ображені» (фільм-спектакль) — гувернантка
  • 1976 — «Ярмарок марнославства» (фільм-спектакль) — Брігс
  • 1978 — «Баламут» — бабця Мотря
  • 1978 — «І знову Аніскін» — Ганна Валер'янівна Кольцова
  • 1979 — «Мамуре» (фільм-спектакль) — Вікторина, своячка, 89 років
  • 1981 — «Бесіди при ясному місяці» (фільм-спектакль) — бабця Варвара

Твори[ред. | ред. код]

  • В. Обухова. Из фронтового дневника // Талант и мужество: воспоминания, дневники, очерки. — М : Искусство, 1967. — Т. 1. — С. 55—67.
  • В. Обухова. Волшебное имя // Надежда Андреевна Обухова. — М, 1970. — С. 172—175.

Нагороди та звання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. П. А. Зайончковский. История дореволюционной России в дневниках и воспоминаниях: аннотированный указатель книг и публикации в журналах. Часть 4. — М : Книга, 1986. — Т. 4. — С. 21.
  2. Игорь Сучков. Расстреляны… по ошибке. К 100-летию со дня основания частной женской гимназии Александры Самсоновны и Александра Даниловича Алферовых в Москве. Архів оригіналу за 17 серпня 2017. Процитовано 9 жовтня 2020.
  3. а б Ю. Т. Шилов. Русская театральная школа. — Панъинтер, 2004. — С. 507.
  4. Обухова Варвара Александровна. Биография на сайте Малого театра. Архів оригіналу за 15 жовтня 2013. Процитовано 1 лютого 2013.
  5. Московский Малый театр 1824—1924: Студенты подготовительного кадра по классу С. В. Айдарова. Архів оригіналу за 7 листопада 2016. Процитовано 9 жовтня 2020.
  6. Могила В. А. Обуховой на Ваганьковском кладбище. Архів оригіналу за 27 червня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  7. В. Руммель. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — 1886. — С. 160.
  8. а б Пушкин глазами князя А. М. Горчакова: (Неизвестные воспоминания) / Публ., вступ. заметка и коммент. Е. Л. Уколовой, В. С. Уколова — Из содерж.: Фрагменты записей В. Н. Обуховой (Хвощинской) // Московский пушкинист: Ежегод. сб. / Рос. АН. ИМЛИ им. А. М. Горького. Пушкин. комис. — М.: Наследие, 1995— Вып. I. — С. 204—205. Архів оригіналу за 9 жовтня 2020. Процитовано 9 жовтня 2020.
  9. Памятная книжка. Московская губерния. — 1911. — С. 97.
  10. ГА РФ — Ф.А385 оп.18. Опись отдела наград Президиума Верховного Совета РСФСР 1938—1957 гг. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2020.
  11. ГА РФ — Ф.А385 оп.28. Опись отдела наград Президиума Верховного Совета РСФСР 1970—1972 гг. Архів оригіналу за 31 жовтня 2014. Процитовано 9 жовтня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]