Пилок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Пилок — порошок, що складається з пилкових зерен. Пилкові зерна, це чоловічі гаметофіти рослини. Вони складаються з двох клітин з гаплоїдним набором хромосом - вегетативної (з якої розвивається пилкова трубка) та генеративної (з якої розвиваються спермії). Кожне пилкове зерно вкрите подвійною оболонкою, зовнішньою та внутрішньою. Міцна оболонка захищає клітини на протязі всього шляху від тичинки однієї квітки до маточки іншої.

Вивченням пилку займається палінологія.

Зміст 1 Структура пилку 2 Запилення 3 Пилок у бджільництві 4 Лікувальні та поживні властивості пилку 5 Судова палінологія 6 Джерела

[ред.] Структура пилку

Кожне пилкове зерно містить вегетативну (не статеву) клітину (у більшості покритонасінних рослин це одна клітина, але в деяких насінних це кілька клітин) та генеративну (статеву) клітину, що містить два ядра: ядро трубки (з якого розвивається пилкова трубка) та генеративне ядро (котре ділиться, та утворює дві клітини сперміїв). Ці клітини оточені клітинною стінкою, яка містить багато целюлози та називається інтиною, та міцною зовнішньою стінкою, що складається в основному зі спорополеніну, та називається екзиною.

Пилок виробляється у мікроспорангії (який міститься у пиляку квітки покритонасінних, мікростробілах голонасінних та інших насінних рослин). Форма, розміри та особливості поверхні у пилкових зерен дуже різноманітні. Пилкові зерна голонасінних мають крильця. Вивченням пилку займається наука палінологія, і її результати знаходять застосування у палеоекології, палеонтології, археології та криміналістиці.

[ред.] Запилення

Докладніше у статті: Запилення

Запилення — процес перенесення пилку з пиляків (у покритонасінних) чи мікростробіл (у голонасінних) на жіночу статеву структуру (приймочку маточки у покритонасінних та мегастробіл у голонасінних). Воно відбувається під час цвітіння рослин. Розрізняють два способи запилення: самозапилення і перехресне. Пилок може переноситися за допомогою комах, вітру чи води.

[ред.] Пилок у бджільництві

Квітковий пилок - це один з основних харчових продуктів бджоли^{[Джерело?]}. Прилетівши на квітку, бджілка треться об тичинки і збирає на себе пилок. Потім лапками зчищає його і відправляє до рота, де змочує слиною, при цьому вносить до нього свої ферменти та знешкоджує алергени, формує маленьку грудочку і вкладає цю грудочку до пилкового кошика на задніх лапках. Тому такий пилок називається бджолиним обніжжям. Пасічник робить перешкоду на вході до вулика і грудочка обніжжя потрапляє до пилкозбірників. У такому вигляді пилок можна побачити у продажу.

[ред.] Лікувальні та поживні властивості пилку

У Сполучених Штатах Америки FDA (Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів) не дозволяє виробникам пилку використовувати твердження про його користь для здоров'я, через те, що такі твердження не мають науково обгрунтованих доказів. Надмірне вживання пилку може викликати алергічні реакції^{[Джерело?]}. До того ж, окрім небезпеки алергії, може мати місце небезпека від забруднення пестицидами, а при неправильному зберіганні - також забруднення грибами та бактеріями. Твердження виробників, що збирання пилку допомагає бджолиним сім'ям, теж є суперечливим.^[1]

В пилку виявлено до 240 сполук, що беруть участь у біохімічних процесах^{[Джерело?]}. Він багатий залізом, калієм, міддю та кобальтом, а загалом містить 28 мінеральних елементів^{[Джерело?]}. У пилку багато провітаміну А^{[Джерело?]} (наприклад, у пилку жовтої акації його у 20 разів більше, ніж у моркві^{[Джерело?]} ), вітамінів групи В^{[Джерело?]}. Оскільки пилок - це чоловіча статева клітина рослини, то він містить велику кількість вітаміну Е^{[Джерело?]}, фітогормони^{[Джерело?]}, активатори росту^{[Джерело?]}. Всі компоненти пилку органічно пов’язані та збалансовані між собою, що і пояснює його різнобічний терапевтичний ефект^{[Джерело?]}. Так, пилок-обніжжя стимулює ріст і відновлення пошкоджених тканин організму^{[Джерело?]}, в тому числі і печінки^{[Джерело?]}, кровотворної тканини^{[Джерело?]}. Тому пилок є корисним для підвищення гемоглобіну крові^{[Джерело?]}. До того ж, пилок призводить до деякого зниження швидкості згортання крові^{[Джерело?]}, зміцнює капіляри^{[Джерело?]}, знижує вміст холестерину в крові^{[Джерело?]}, має антисклеротичні властивості^{[Джерело?]} (завдяки цьому його використовують при лікуванні ішемічної хвороби серця^{[Джерело?]}).

Пилок стимулює імунну систему^{[Джерело?]}, має загальнозміцнюючу дію^{[Джерело?]}, підвищує апетит^{[Джерело?]}, відновлює та збільшує вагу тіла^{[Джерело?]}, підвищує розумову і фізичну працездатність^{[Джерело?]}, посилює чоловічу статеву потенцію^{[Джерело?]}, зменшує ознаки гіпертрофії простати^{[Джерело?]}.

[ред.] Судова палінологія

Пилок використовується у криміналістиці, тому що він може дати багато інформації про колишнє місцезнаходження людини чи об'єкта. Регіони світу, і навіть окремі близькі території з певною характерною рослинністю, будуть мати відмінний набір видів пилку.^[2] Також, наявність пилку може свідчити про конкретний місяць, в який на певний об'єкт потрапив пилок.^[3] Ці властивості пилку використовувалися при вивченні масових поховань у Боснії.^[4] Крім цього, мав місце випадок, коли наявність на одежі злочинця пилку одного з видів Hypericum допомогла довести його присутність на місці злочину.^[5]

Також, в одній з наукових робіт 2008 року виробникам зброї було запропоновано вкривати кулі пилком, або спеціальним покриттям з пилку та оксиду металу. Пилкові зерна дуже липкі, і завдяки властивостям оболонки не руйнуються при пострілі. Вони прилипають до одежі та рук особи, яка мала справу з такими кулями, і завдяки цьому можуть спростити розслідування злочинів скоєних з допомогою вогнепальної зброї. Згідно з дослідженнями науковців пилок дуже важко змити. Втім, для реалізації такого проекту виробники зброї повинні використовувати рідкісні види пилку або спеціальні суміші пилку з оксидами, а слідчи повинні мати спеціальні прилади для визначення пилку.^[6]

[ред.] Джерела

1. ↑ Malcolm T. Sanford. Producing Pollen. University of Florida, Institute of Food and Agricultural Sciences. Процитовано 2007-08-30.. Document ENY118. Original publication date November 1, 1994. Revised February 1, 1995. Reviewed May 1, 2003.
2. ↑ Vaughn M. Bryant. Forensic Palynology: A New Way to Catch Crooks.
3. ↑ Robert Stackhouse (17 Apr 2003), "Forensics studies look to pollen", The Battalion, <http://media.www.thebatt.com/media/storage/paper657/news/2003/04/17/SciTech/Forensics.Studies.Look.To.Pollen-513603.shtml> 
4. ↑ Peter Wood (9 Sep 2004), Pollen helps war crime forensics, <http://news.bbc.co.uk/1/hi/sci/tech/3640788.stm> 
5. ↑ D. Mildenhall, "Hypericum pollen determines the presence of burglars at the scene of a crime: An example of forensic palynology", Forensic Science International 163 (3): 231–235, DOI 10.1016/j.forsciint.2005.11.028 
6. ↑ Newscripts, Chemical & Engineering News, 86, 33, 18 Aug. 2008, p. 88

Це незавершена стаття з ботаніки. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.