Ольга Беатріс Гарсія Гійен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ольга Беатріс Гарсія Гійен
Olga Beatriz García Guillén
Народилася 7 січня 1961(1961-01-07) (63 роки)
Веракрус, Мексика
Громадянство Мексика Мексика
Діяльність Дипломат
Alma mater Національний автономний університет Мексики
Посада Надзвичайний і Повноважний посол Мексики в Україні
Термін з 2019
Попередник Марія Луїза Беатріс Лопес Гаргальйо

Пані Ольга Беатріс Гарсія Гілйен (ісп. Olga Beatriz García Guillén) (7 січня 1961, Веракрус) — мексиканська кар'єрна дипломатка. Надзвичайний і Повноважний Посол Мексиканських Сполучених Штатів в Україні (з 2019).

Життєпис[ред. | ред. код]

Здобула ступінь на юридичному факультеті Національного автономного університету Мексики (UNAM) та магістра міжнародного права того ж університету.

З 1992 року на дипломатичній службі у Міністерстві закордонних справ Мексики. У 1998—2010 рр. — консул, керівник канцелярії та керівник консульського відділу в посольствах Мексики в Іспанії, на Кубі[1] та в Болівії[2]. З серпня 2010 року вона була генеральним директором консульських служб Міністерства закордонних справ.

У 2015 році очолила нараду між Кубою та Мексикою, на якій обговорювались виконання двосторонньої імміграційної угоди та оновлення Меморандуму, підписаного у 2008 р., на основі нових імміграційних регламентів обох країн.

У 2016 році вона погодилася здійснити пілотну програму разом з головою Аграрної прокуратури (Пенсільванія) Крусом Лопесом Агіларом та посадовими особами Національного аграрного реєстру (RAN) для опрацювання прохань про догляд за співвітчизниками в Генеральному консульстві Мексики в Лос-Анджелесі, Каліфорнія (США) з метою об'єднання зусиль, спрямованих на забезпечення щоденного правосуддя, якісного обслуговування та послуг для фермерів-мігрантів.

У 2018 році вона взяла участь як представник Мексики на XII засіданні Робочої групи з питань міграції та консульських питань між Республікою Куба та Сполученими Штатами Мексики, де головував посол Рогеліо Сьєрра Діас, віце-міністр закордонних справ Куби.

Очолювала мексиканську делегацію на переговорах з Україною про безвізовий режим[3].

З 2019 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Мексики в Києві (Україна).

7 листопада 2019 року вручила вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[4].

Президент України Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти у посла Мексики Ольги Беатріс Гарсія Гійен 7 грудня 2019 року

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Genera caso Cuba opiniones encontradas (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 9 листопада 2018. Процитовано 7 листопада 2019.
  2. ↑ MANUAL DE ORGANIZACIÓN DE LA EMBAJADA DE MÉXICO EN BOLIVIA
  3. ↑ Україна та Мексика готуються до запровадження безвізу. Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
  4. ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти у послів Швеції, Швейцарії, Грузії, Мексики та ЄС
Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ольга_Беатріс_Гарсія_Гійен&oldid=38070041