Аріф Мухаммед Басалама

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Аріф Мухаммед Басалама
Arief Muhammad Basalamah
Народився
Індонезія
Громадянство Індонезія Індонезія
Діяльність Дипломат
Alma mater Падджаджаранський університет
Посада Надзвичайний і Повноважний посол Індонезії в Україні
Термін з 2023

Аріф Мухаммед Басалама (індонез. Arief Muhammad Basalamah) — індонезійський дипломат. Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні (з 2023)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив Падджаджаранський університет, Бандунг, Доктор міжнародних відносин (1984—1990); Інститут дипломатії та міжнародних відносин, Малайзія (1995); Центр освіти та підготовки, Міністерство закордонних справ Республіки Індонезія, Джакарта (1992—2009); Національний інститут державного управління Республіки Індонезія, Джакарта (2002—2009); Нідерландський інститут міжнародних відносин «Clingendael», Гаага (2010—2010).

У 1992—1993 рр. — Стажист Центру навчання і тренінгів, Джакарта, Індонезія

У 1994—1995 рр. — Аташе, відділ торгівлі та туризму, Бюро з економічних питань, Національний секретаріат АСЕАН, Джакарта, Індонезія

У 1995—1997 рр. — Голова підвідділу сприяння торгівлі в Бюро з економічних питань Національного секретаріату АСЕАН

У 1997—2000 рр. — Аташе, а потім третій секретар з економічних питань Посольство Республіки Індонезія в Тунісі

У 2000—2002 рр. — Начальник відділу інформаційно-стипендіальної роботи Центру освіти і навчання МЗС Індонезії

У 2002—2003 рр. — Начальник відділу дипломатичної підготовки Центру освіти та підготовки МЗС Індонезії

У 2003—2007 рр. — Другий секретар, потім перший секретар з політичних справ Посольство Республіки Індонезія в Лондоні, Велика Британія

У 2008—2010 рр. — Заступник директора Управління внутрішньорегіонального співробітництва Азійсько-тихоокеанський регіону та Африки Міністерства закордонних справ Республіки Індонезія

У 2011—2014 рр. — Консул/радник, потім міністр-радник з економічних питань і голова канцелярії Генеральне консульство Республіки Індонезія у Ванкувері

У 2014—2016 рр. — Керівник відділу загальних справ Секретаріату Генерального директорату у справах Америки та Європи МЗС Індонезії

У 2017 році — Керівник відділу розвитку дипломатичної посади МЗС Індонезії

У 2017—2020 рр. — Директор Центру управління функціональними посадами Міністерства закордонних справ Республіки Індонезія[2]

У 2020—2023 рр. — Генеральний консул Республіки Індонезія в Марселі, Франція[3]

З 2023 року — Надзвичайний і Повноважний Посол Індонезії в Україні.

14 серпня 2023 року вручив копії вірчих грамот заступнику Міністра закордонних справ України Еміне Джапарові[4].

17 серпня 2023 року вручив вірчі грамоти Президенту України Володимиру Зеленському[5].

Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]

  • Президентська бронзова медаль «За 10 років вірності та вірності» (2002),
  • Президентська срібна медаль за «20 років служби» (2012).

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Еміне Джапарова зустрілася з новопризначеним послом Індонезії Аріфом Мухаммедом Басаламою
  2. ↑ ARIEF MUHAMMAD BASALAMAH
  3. ↑ Consul General of the Republic of Indonesia in Marseille Arief Muhammad BASALAMAH
  4. ↑ Еміне Джапарова зустрілася з новопризначеним послом Індонезії Аріфом Мухаммедом Басаламою
  5. ↑ Президент України прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів Німеччини, Швеції та Індонезії
Чинні посли в Україні
Європа
Австрія Арад Бенкьо • Азербайджан Сеймур Мардалієв • Бельгія Пітер Ван Де Вельде • Білорусь Ігор Сокол • Болгарія Костадін Коджабашев • Ватикан Вісвалдас Кулбокас • Велика Британія Мартін Гарріс • Вірменія Володимир Карапетян • Греція Васіліос Борновас • Грузія Георгій Закарашвілі • Данія Оле Егберг Міккельсен • Естонія Аннелі Кольк • Іспанія Рікардо Лопес-Аранда Хагу • Італія П'єр Франческо Дзадзо • Ірландія Тереса Мартіна Ґілі • Кіпр Міхаліс Захаріоглу • Латвія Ілгварс Клява • Литва Вальдемарас Сарапінас • Мальтійський орден Антоніо Газзанті Пульєзе ді Котроне • Молдова Валеріу Ківерь • Нідерланди Йеннес де Мол • Німеччина Мартін Єґер • Норвегія Хелене Санд Андресен • Польща Бартош Ціхоцький • Португалія Антоніу Вашку Алвеш Машаду • Північна Македонія Крум Ефремов • Румунія Александру Віктор Мікула • Сербія Аца Йованович • Словаччина Марек Шафін • Словенія Матея Превольшек • Туреччина Мустафа Левент Більген • Угорщина Онтал Гейзер • Фінляндія Яакко Лехтовірта • Франція Гаель Вейсьєр • Хорватія Аніца Джамич • Чехія Радек Пех • Чорногорія Драгіца Понорац • Швейцарія Фелікс Бауманн • Швеція Мартін Оберг
Азія,
Австралія та Океанія
Австралія Брюс Едвардс • Афганістан Валі Монавар • В'єтнам Нгуєн Хоан Тхань • Ізраїль Михайло Бродський • Індія Харш Кумар Джейн • Індонезія Аріф Мухаммед Басалама • Ірак Бакір Ахмад Азіз Аль-Джаф • Іран Манучехр Мораді • Казахстан Калетаєв Дархан Аманович • Катар Гаді Аль-Гаджрі • Киргизстан Ідріс Кадиркулов • КНР Фань Сяньжун • Кувейт Рашід Хамад Аль Адвані • Ліван Алі Дахер • Малайзія Раджа Реза Раджа Заіб Ша • ОАЕ Салем Ахмед Аль-Каабі • Пакистан Надір Хан • Палестина Гашем Хасан Даджані • Південна Корея Кім Хьонг Те • Саудівська Аравія Мохаммед бін Сулейман аль-Машар • Таджикистан Давлаталі Назрізода • Туркменістан Тойли Атаєв • Узбекистан Алішер Курманов • Японія Мацуда Кунінорі
Африка
Південна та Північна Америки
Міжнародні
організації
Європейський Союз Європейський Союз — Катаріна Матернова • НАТО НАТО — Карен МакТір • Організація об'єднаних націй Програма розвитку ООН — Деніз Браун • Європейський банк реконструкції та розвитку — Шевкі Аджунер • Міжнародна організація з міграції — Манфред Профазі
(т.п.) — тимчасовий повірений
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Аріф_Мухаммед_Басалама&oldid=40186912