Павло Олександрович Романов

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Павло Олександрович Романов
Народився 3 жовтня 1860(1860-10-03)[3][1][4]
Царське Село, Царське Село, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Помер 30 січня 1919(1919-01-30)[1][2] (58 років)
Петропавлівська фортеця, Петроград, Російська СФРР
·вогнепальне поранення
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, військовослужбовець
Знання мов російська
Учасник Російсько-турецька війна 1877–78
Титул князь
Військове звання генерал від кавалерії
Рід Гольштейн-Готторп-Романови
Батько Олександр II
Мати Марія Олександрівна
Брати, сестри Марія Олександрівна, Юр'євська Ольга Олександрівнаd, Princess Catherine Alexandrovna Yurievskayad, Grand Duchess Alexandra Alexandrovna of Russiad, Олександр III, Сергій Олександрович, Prince George Alexandrovich Yuryevskyd, Володимир Олександрович, Grand Duke Alexei Alexandrovich of Russiad і Микола Олександрович (син Олександра ІІ)
У шлюбі з Олександра Георгіївна Романова[3][4] і Ольга Валер'янівна Палій
Діти Марія Павлівна, Ірина Павлівна Палій, Володимир Павлович Палій, Романов Дмитро Павлович[2] і Наталі Палій[2]
Нагороди
орден Андрія Первозванного орден Святого Георгія IV ступеня Орден Святого Олександра Невського орден Святого Олександра Невського Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня орден Святого Володимира III ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня

Павло Олександрович Романов (21 вересня (3 жовтня) 1860, Царське Село, поблизу Санкт-Петербурга — 30 січня 1919 року, Петроград) — шостий син імператора Олександра II і його дружини імператриці Марії Олександрівни; генерал-ад'ютант, генерал від кавалерії.

Родина[ред. | ред. код]

Князь Павло і його перша дружина принцеса Олександра

17 червня 1889 року в Санкт-Петербурзі відбулося одруження Павла Олександровича і його двоюрідної племінниці — Грецької принцеси Олександри Георгіївни (1870—1891); старшої дочки короля Греції Георга I і великої княгині Ольги Костянтинівни, двоюрідної сестри князя Павла Олександровича.

Діти:

  • Велика княжна Марія Павлівна (1890-1958), одружена в першому шлюбі (1908-1914) за Вільгельмом, князем Седерманландським, сином короля Швеції Густава V, від цього шлюбу народився син Леннарт,

у другому шлюбі (з 1917) — за князем Сергієм Михайловичем Путятіним; син Роман.

  • Великий князь Дмитро Павлович (1891-1942). Дружина — Одрі Емері (з листопада 1926 по 1937), син Павло (народився в 1928 році).

Мати Марії і Дмитра — Олександра Георгіївна — померла у 20-річному віці, 12 вересня 1891 року, внаслідок передчасних пологів. Дітей виховували в бездітній родині брата Павла Олександровича, великого князя Сергія Олександровича, і його дружини — великої княгині Єлизавети Федорівни.

Князь Павло, його друга дружина Ольга Палій, його діти.
Другий шлюб

10 жовтня 1902 року в італійському Ліворно вступив у другий (морганатичний) шлюб зі своєю колишньою коханкою, Ольгою Валер'янівною Пістолькорс, уродженою Карнович, дружиною свого колишнього підлеглого — гвардійського полковника Еріха фон Пістолькорс.

Після цього подружжя не змогло повернутися в Росію, оскільки імператорська родина була проти цього шлюбу.

У 1904 році Павло зміг отримати для Ольги і дітей баварський титул графів фон Гогенфельзен, а тільки 28 серпня 1915 року вони отримали від російський титул князів Палій.

Діти:

  • Князь Володимир Павлович Палій (1896—1918) — Військовий. Поет. Убитий більшовиками під Алапаєвськом.
  • княжна Ірина Павлівна Палій (1903—1990) — одружена з князем Федором Олександровичем (сином князя Олександра Михайловича). Син Михайло.
  • княжна Наталі Палій (1905—1981) — французька манекенниця і актриса. Бездітна.

Після зречення імператора Миколи II, Тимчасовий уряд прийняв заходи щодо ізоляції Романових. Після Жовтневого перевороту арештований.

У березні 1918 року був засланий на Урал син Павла Олександровича Володимир Палій, який був страчений 18 липня того ж року під Алапаєвськом.

Князь Павло заарештований в серпні 1918 року і поміщений до в'язниці в Петрограді. 29 січня 1919 переведений у Петропавловську фортецю, де вже перебували його двоюрідні брати — великі князі Дмитро Костянтинович, Микола Михайлович і Георгій Михайлович. Всі четверо розстріляні рано вранці наступного дня.

Повідомлення про розстріл великих князів було опубліковано 31 січня 1919 року в «Петроградській правді».

Канонізований Російською православною церквою за кордоном в сонмі «Новомучеників російських» 1 листопада 1981 года.

Реабілітований постановою Генеральної прокуратури Російської Федерації 9 червня 1999 року.

Його ім'я носить місто Павлодар в Казахстані. Примітно, що місто яке носить ім'я імператорського родича, розстріляного в перші роки після революції, не було перейменовано в радянські часи.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Grand Duke Alexander Mikhailovich of Russia. Once a Grand Duke. Cassell, London, 1932, ASIN: B000J3ZFL2
  • Belyakova, Zoia. Grand Duchess Maria Nikolayevna and her palace in St Peterburg. Ego Publishers, ISBN 5-8276-0011-3
  • David Chavchavadze. The Grand Dukes, Atlantic, 1989, ISBN 0-938311-11-5
  • Cockfield, Jamie H. White Crow: The Life and Times of the Grand Duke Nicholas Mikhailovich Romanov, 1859-1919. Praeger, 2002, ISBN 0-275-97778-1
  • Greg King. The Court of the Last Tsar. Wiley, 2006. ISBN 978-0-471-72763-7.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Find a Grave — 1996.
  2. ↑ а б в г Lundy D. R. The Peerage
  3. ↑ а б Павел Александрович // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXIIа. — С. 552.
  4. ↑ а б Александр II // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 402–411.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Павло_Олександрович_Романов&oldid=41968896