Морганатичний шлюб

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Морганати́чний шлюб (слово «морганатичний» неясного походження, за однією з версій, від нім. Morgengabe — ранковий подарунок чоловіка молодій) — такий шлюб між особами нерівного становища, за якого чоловік (або дружина) нижчого положення не отримує в результаті цього шлюбу такого ж високого соціального положення. Морганатичний шлюб є частковим випадком мезальянсу.

Історія[ред.ред. код]

Поняття морганатичного шлюбу з'явилось у законодавстві німецькомовних країн та Російській імперії на рубежі XVIII і XIX століть з метою уникнення шлюбів членів царських домів з їхніми власними підданими. Монархи та члени їхніх родин мали укладати шлюби винятково з рівнорідними особами, в іншому разі вони втрачали право на спадкування престолу. Поняття «рівнорідності» багато в чому було фікцією: рівнорідними визнавались не тільки члени династій, які нині правлять, але і представники численних німецьких родів князівського і навіть графського звання, медіатизованих під час розпуску Священної Римської імперії 1806 року. Рівнорідність нащадків правителів інших повадених держав — чи то герцоги Курляндські, царі Грузії чи кримські хани — була під питанням.

Суворість заборон на морганатичні мезальянси значно варіювалась від країни до країни, а у Франції та Великій Британії поняття морганатичного шлюбу взагалі не було відоме (хоча британський король Едуард VIII віддав перевагу зреченню престолу після скандального шлюбу із двічі розлученою американкою Волліс Сімпсон). Навіть у Німеччині в разі необхідності про заборону на морганатичні союзи могли «забути»: так, престол великого герцогства Баденського упродовж кількох десятиліть посідав Леопольд I, матір'ю якого була звичайна баронеса. Якщо морганатичний союз був санкціонований чинним монархом, то нерівнорідному, як правило, надавався гідний титул (світлішого князя, графа тощо), який спадкували і народжені в шлюбі діти. Однак є приклад, коли король й не відрікався від престолу.Це,наприклад, Людовик 14 і графиня де Ментенон. До початку XX століття в Німеччині сформувалось коло морганатичних нащадків монархів та членів їх родин, представники якого іноді укладали шлюби між собою, а іноді — і з коронованими особами (в тих країнах, де морганатичні союзи не були заборонені). Так, Вікторія Євгенія Баттенберзька (з роду Баттенбергів, морганатичної гілки Гессенського дому) вийшла заміж за іспанського короля Альфонса XIII і стала королевою, а Марія Текська (з морганатичної Текської гілки Вюртемберзького дому) — за британського короля Георга V. Інші відомі морганатичні родини — Гогенберги (нащадки австрійського спадкоємця престолу Франца Фердинанда та Софії Хотек) і Меренберги (походять від шлюбу Ніколая Вільгельма Нассауського з Н. О. Пушкіною-Дубельт).

Наші часи[ред.ред. код]

В сучасній Європі закони, що колись регулювали морганатичні шлюби, скасовано. Спадкоємці престолу Іспанії, Великої Британії, Нідерландів, Монако, Данії та Норвегії одружені з особами некоролівського походження, тим не менше їхні діти будуть спадкувати престол. Найбільш значуща країна, яка зберігає таке законодавство, — Швеція (при цьому обмеження не поширюються на чинного короля) Втім, такі закони було скасовано не лише в Європі. Так, наприклад, дружина короля Йорданії також є особою некоролівського походження.

Рідкісним прикладом сучасного морганатичного шлюбу є весілля японської принцеси Саяко, яка 2005 року вийшла заміж за «простолюдина» Йосікі Куроду. В результаті Саяко втратила титул принцеси.