Панорамна фотографія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
360-градусна панорама в сферичній проекції

Панорамна фотографія - жанр фотографії, пов'язаний зі зйомкою панорам.

Терміном «панорамна фотографія» також застосовують як:

  • Фотографія з великим кутом огляду, що перевищує можливості звичайних об'єктивів, а часто і понад 180 градусів;
  • Звичайна фотографія «довгого» формату, із співвідношенням сторін 1 × 2, 1 × 3 і більше;
  • Фотографія, отримана шляхом технології складання панорам з окремих кадрів (при цьому вона може мати невеликий кут огляду і стандартне співвідношення сторін).

У залежності від області застосування панорами можуть бути планарними і віртуальними.

Планарна панорама проектуються на площину і можуть бути цілком відтворені на папері або моніторі

Віртуальна панорама призначена для показу на комп'ютері за допомогою спеціального програмного забезпечення, що створю 3-D ефект і дозволяє глядачеві «крутити головою», дивлячись в різні боки відзнятого простору. Такі панорами можуть бути сферичними (покривають 360 × 180 градусів і дозволяють глядачеві дивитися не тільки вліво-вправо, але і під ноги і над головою) і циліндричними (можна дивитись тільки вліво-вправо).

Планарні панорами можуть бути представлені в одній з поширених проекцій, що прийшли з картографії:

  • Прямолінійна (rectlinear, вона ж flat, плоска і т. д.) панорама - панорама, в якій прямі лінії на предметі зйомки лишаються прямими і на знімку. Кут огляду таких панорам обмежений, оскільки при збільшенні кута починається сильне розтягування зображення по краях, деформації, пов'язані з боковим видом об'єктів тощо. Розумний кут по горизонталі і вертикалі - близько 90 градусів, максимальний у клеєних панорам залежить від програм складання панорам і рідко виходить за 130 градусів. Прямолінійну панораму можна отримати:
  • Циліндрична проекція - проектується на бокову частину циліндра й має охоплення по горизонталі до 360° (по вертикалі обмеження аналогічні прямолінійним панорам) без розтягування об'єктів зйомки по горизонталі. Відмінною особливістю таких знімків є вигинання горизонтальних ліній. Довгі прямі будівлі можуть виглядати як вигнуті в плані. Тому в архітектурній зйомці використовується рідко. Такі панорами отримують склейкою фрагментів або панорамним фотоапаратом з обертовим об'єктивом. Типовий представник такої техніки - серія фотоапаратів «Горизонт».
  • Сферична проекція (еквідистантна, equirectangular, sphere) виходить «розворотом» поверхні сфери на площину. Така проекція дозволяє показати зображення з охопленням 360 × 180, проте ціною суттєвих викривлень. Ця проекція часто використовується для зберігання сферичних панорам.
  • Проекція Меркатора - проміжний варіант між циліндром і сферою. Дозволяє показати більший кут по вертикалі (однак не повну сферу) з меншими спотвореннями, ніж у сферичної проекції.
  • Кубічна проекція - сфера відображається на 6 граней куба, в який вона вписана. Фактично це 6 кадрів в прямолінійній проекції. Часто використовується для зберігання сферичних панорам.

Панорами, отримані шляхом зшивання безлічі знімків, знімаються за допомогою панорамних головок, що дозволяє уникнути паралаксу. На основі панорамних фотозображень можна зібрати логічно пов'язані між собою сцени. З використанням Flash-технологій таким чином виходить віртуальний тур на основі панорамної фотографії. Область застосування даної реалізації досить велика: це можуть бути як комерційні готелі, фітнес-центри і кафе, так і державні музеї та виставки.


Приклад панорами: внутрішній двір Шенбрунна. Зображення створено на основі 21 послідовного кадру
Приклад панорами: внутрішній двір Шенбрунна. Зображення створено на основі 21 послідовного кадру

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]