Піскові Озера

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Парк «Піскові Озера»)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піскові Озера
Велике озеро і центральна частина парку
49°49′25″ пн. ш. 23°59′51″ сх. д. / 49.82361° пн. ш. 23.99750° сх. д. / 49.82361; 23.99750Координати: 49°49′25″ пн. ш. 23°59′51″ сх. д. / 49.82361° пн. ш. 23.99750° сх. д. / 49.82361; 23.99750
Тип громадський парк
Відкрито 1950-ті
Площа 5,8 га
Розташування Україна Україна
Львів,
між вулицями Євгена Коновальця, Академіка Степана Рудницького, Генерала Чупринки та Гординських
Піскові Озера. Карта розташування: Львів
Піскові Озера
Піскові Озера
Піскові Озера (Львів)
Мапа
CMNS: Піскові Озера у Вікісховищі

П́іскові Оз́ера (до 1990-х — Алтайські Озера)[1][2] — невеликий парк у Франківському районі міста Львова.

Розташований при вулиці Гординських (між вулицями Євгена Коновальця, Академіка Степана Рудницького, Генерала Чупринки) та Гординських, у престижній місцевості Новий Світ (На Байках).

Загальна площа 5,8 га, площа водного дзеркала — 1,8 га (2 озера). Основна функція парку — рекреаційна. Це місце відпочинку мешканців мікрорайону з населенням близько 15 тисяч осіб.

Парк був облаштований у 1950-х роках[3] на місці зруйнованого ландшафту — колишніх кар'єрів з видобутку піску фабрики родини Франців. Озера утворилися через просочування води на дно піщаної виїмки. В середині ХХ століття на місці парку було сміттєзвалище. У радянський період озера називалися Алтайськими, під час перейменувань на початку 1990-х років були названі Пісковими.

У 1989 році СКБ Львівського лісотехнічного інституту розробило проєкт комплексної реконструкції і благоустрою, проте він не був до кінця реалізований. Доріжково-стежкова мережа розроблена відповідно до входів у парк — з боку вулиць Євгена Коновальця та Генерала Чупринки. Доріжки заасфальтовані, а стежки вкриті товченою цеглою. Входи у парк не оформлені вхідними архітектурними елементами (арками).

Основу насаджень парку становлять ясен звичайний та ясен американський, а також гостролистий клен та клен-явір. Інші породи дерев: черемха звичайна, клен ясенолистий, клен сріблястий, біла акація, каштан кінський, черешня, алича, кедри, сосни, верби, туї, смерики, берези, тополі і модрина. З підліску та узліссях ростуть чагарники: бузина чорна, глід, бирючина, шипшина звичайна та інші. У парку є спортивний і дитячий майданчики.

Піскові озера згадані у пісні вокальної формації «Піккардійська терція» «Старенький трамвай»[4]:

Я згадаю прохолодних озер блакить, куди їздив колись старенький трамвай

Автор пісні Олександр Шевченко з цього приводу сказав[4]:

Це пісня про «Алтайські озера»
Піскові Озера
Місток через канал
між малим та великим озером
Велике озеро
Алея в парку

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Парк «Піскові озера». vorobus.com. 15 липня 2010. Процитовано 19 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  2. Львівські вулиці і кам'яниці, 2008, с. 93.
  3. Вулька 1960 року в об'єктиві Юліана Дороша. photo-lviv.in.ua. Фотографії Старого Львова. 7 жовтня 2020. Процитовано 28 жовтня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  4. а б Старенький трамвай. pisni.org.ua. Українські пісні. 10 березня 1999. Процитовано 19 грудня 2020.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

Джерела[ред. | ред. код]

  • Кучерявий В. П. Гідропарк «Піскові озера» // Сади і парки Львова. — Львів : Світ, 2008. — С. 187—188. — ISBN 978-966-603-591-5.
  • Мельник І. В. Францівка // Львівські вулиці і кам'яниці, мури, закамарки, передмістя та інші особливості королівського столичного міста Галичини. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 88—100. — ISBN 978-966-7022-79-2.