Явір

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Явір
Acer pseudoplatanus Ботанічна ілюстрація із книги Йогана Карла Краусса Afbeeldingen der fraaiste, meest uitheemsche boomen en heesters, 1802
Acer pseudoplatanus Ботанічна ілюстрація із книги Йогана Карла Краусса Afbeeldingen der fraaiste, meest uitheemsche boomen en heesters, 1802
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Еудікоти (Eudicots)
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Сапіндоцвіті (Sapindales)
Родина: Сапіндові (Sapindaceae)
Рід: Клен (Acer)
Вид: Явір
Біноміальна назва
Acer pseudoplatanus
Посилання
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 4026
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Acer pseudoplatanus

Явір (Acer pseudoplatanus) — дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; до інших назв належать також білий клен, клен-явір, клен несправжньоплатановий, клен туполистий, клен гірський.

Поширений по всій Європі, Малій Азії. В Україні найчастіше трапляється у Галичині та Закарпатті, на схід від Збруча — рідше.

Із поміж листяних видів дерев явір є фактично деревом-піонером на гірськолісових та субальпійських висотах. Явір належить до видів дерев із широкою екологічною амплітудою та як домішка зустрічається практично на всіх висотних рівнях лісу. Але в деяких масивах Карпат явір утворює чисті насадження. У горах він часто піднімається вище за бука і досягає висоти смереки. Переважно росте у мішаних яворово-букових, яворово-буково-ялицевих тощо лісах на схилах гір (Карпати, Медобори, Гологори, Опілля, Розточчя тощо).

Від назви цього дерева утворено чоловіче ім'я Явір (наразі поширене переважно серед південних слов'ян), різноманітні прізвища, назви населених пунктів (найчастіше на території розселення західних та південних слов'ян, а також в Галичині та Закарпатті).

Опис[ред.ред. код]

Загальний вигляд
Листя
Листя
Плоди

Явір — велике листяне дерево, що досягає 20-35 метрів у висоту, з широкою куполоподібною кроною. Стовбур товщиною 90-110 см. Досягає віку 500 років.

Кора[ред.ред. код]

На молодих деревах кора гладенька і сіра, але з віком стає грубшою і відшаровуються лусочки, показуючи внутрішні шари кори від блідо-коричневого до рожевуватого кольору.

Деревина біла, важка.

Листя[ред.ред. код]

Листя супротивне, 10-25-сантиметрової довжини й ширини, з 5-15-сантиметровими черешками, з 5 прожилками, пальчато-лопатеве, з зубчастими краями, темно-зелене; деякі види мають листя пурпурного, багряного або жовтуватого відтінку.

Квіти[ред.ред. код]

Однодомні жовто-зелені квіти з'являються навесні на 10-20-сантиметровий висячих китицях, по 20-50 квіток у кожному суцвітті.

Цвітіння в травні, після того, як розвиваються листки.

Насіння[ред.ред. код]

5-10-міліметрові в діаметрі насінини розташовані попарно в крилатках. Крила розходяться під кутом 45-40 градусів і мають довжину до 5 см. Крильця дозволяють насінню при падінні летіти, обертаючись за вітром, це допомагає йому поширюватися на велику відстань від батьківського дерева. Насіння дозріває восени, приблизно через 6 місяців після запилення.

Плодоносить явір майже щорічно, однак багатий урожай можна спостерігати лише раз на 2 - 3 роки.

Коренева система[ред.ред. код]

Коренева система неглибока (до 1,5 м.), без стержневого кореня, компактна, розгалужена у верхньому шарі ґрунту.

Значення у вжитку[ред.ред. код]

У промисловості[ред.ред. код]

Явір використовують як джерело білої з шовковистим блиском деревини, стійкої до несприятливих умов, яка використовується для виготовлення музичних інструментів (завдяки однорідності деревини, звук у ній поширюється з однаковою швидкістю як впоперек, так і вздовж волокон), меблів та фурнітури, підлоги, у тому числі паркету.

Це традиційний матеріал для виготовлення нижньої деки, шийки і завитки грифа скрипки.

Можна зустріти поодинокі явори із деревиною шовкоподібного блиску та хвилястою структурою. Вона має особливу цінність для декоративного облицювання і позначається у мові торгівлі під назвою «клен пташине око». Насіння таких кленів використовують для подальшого вирощування цієї рідкісної форми.

У господарстві[ред.ред. код]

Явір — хороший медонос. Квіти виробляють вдосталь нектару, з якого бджоли роблять ароматний, з м'яким смаком, блідого кольору мед.

У медицині[ред.ред. код]

Явір має цілющий сік, який містить цукор. Свіжий сік прозорий, а з часом набуває коричневого кольору.

У медицині використовують молоде листя явора і гілки як жовчогінний, антисептичний, болезаспокійливий і протизапальний засіб. Сік п'ють при болях у попереку, подрібнене молоде листя добре гоїть гнійні рани.

Явір у літературі та фольклорі[ред.ред. код]

У міфології[ред.ред. код]

Явір у міфах слов'ян виступає як одне із першодерев (в інших міфах — дуб, груша, яблуня, береза та інші).

У фольклорі[ред.ред. код]

Явір часто фіґурує у різноманітних українських піснях, казках, леґендах.

Явір є символом чоловіка взагалі і молодого парубка зокрема.

Стояння явора над водою, схиляння його, так само як інших дерев, є символом журби, суму.

Явір — символ безсмертя. Тому явір садили на могилах.

Місце під явором зелененьким є звичайним місцем кохання і його наслідку — страти віночка, тобто дівочої цноти.

З іменем явора злучена згадка про кохання, прихильність, особливо ж коли явір є зелененьким.

Тесання яворів є символом пліток, брехні (така символізація властива взагалі паданню, літанню трісок від рубаного дерева: «в лісі дрова рубають, а до села тріски падають»).

Яворина (кущ) символізує дівчину- сиротину, і рубання її, як і рубання калини, ліщини, символізує одруження.

У літературі[ред.ред. код]

Багато українських поетів та письменників використовували образ явора у своїх творах:

Посадили над козаком явір та ялину
(Тарас Шевченко);

Ґалерея[ред.ред. код]

Загальна[ред.ред. код]

Стадії росту листків із бруньки:[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Beli javor
  • Клён_белый
  • Gorski_javor
  • Klon jawor
  • Javor_klen
  • Ботюк О. Ф. Деревознавство. Навчальний посібник. — Тернопіль: «Астон», 2002. — 100 с.
  • М.Дикарєв. Знадоби до української народної ботаніки/Бандурка: українські сороміцькі пісні / Упоряд. М.Сулима. — К.:Дніпро, 2001. — 280 с.
  • Явір
  • Явір