Патон Євген Оскарович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Патон Євген Оскарович
Патон Є.jpg
Євген Патон
Народився 20 лютого (4 березня) 1870(1870-03-04)
Ніцца
Помер 12 серпня 1953(1953-08-12) (83 роки)
Київ
Громадянство СРСР СРСР
Галузь наукових інтересів Мостобудування, зварювання
Заклад Дрезденський політехнічний інститут (1894)
Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучень (1896)
Вчене звання професор, доктор технічних наук
Відомі учні Патон Борис Євгенович
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці — 1943 Заслужений діяч науки і техніки України — 1940
Орден Трудового Червоного Прапора — 1940 Орден Леніна — 1942 Орден Леніна — 1943
Орден Червоної Зірки
Орден Вітчизняної війни I ступеня — 1945
Сталінська премія — 1941

Євге́н О́скарович Пато́н (* 20 лютого (4 березня) 1870(18700304), Ніцца — 12 серпня 1953, Київ) — український вчений у галузі зварювальних процесів і мостобудування. Академік АН УРСР (1929). Герой Соціалістичної Праці (1943). Заслужений діяч науки УРСР (1940). Фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України. Член КПРС. Батько академіка Бориса Патона.

Біографія[ред.ред. код]

В 1894 році закінчив Дрезденський технічний університет, а в 1896 р. — Петербурзький інститут інженерних шляхів.

До 1895 Патони жили в Німеччині (батько — російський консул Оскар Патон). Оскільки в Російській імперії диплом дрезденського інституту не був визнаний, Є. Патон закінчив ще й російський вищий навчальний заклад. 1904 молодий вчений прийняв пропозицію створити в Києві третю в Росії конструкцію мостів. 1904–1938 завідував кафедрою Київського політехнічного інституту.

1929 року організував в Академії наук України кафедру інженерних споруд, на базі якої створено Інститут електрозварювання (1934). 19341953 років — директор Інституту електрозварювання АН України.

Помер 12 серпня 1953 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (надгробний пам'ятник — бронза, граніт; архітектор А. М. Милецький; встановлений у 1954 році)[1].

Наукова діяльність[ред.ред. код]

Автор понад 350 праць. Займався проектуванням і будівництвом мостів. Створив методи розрахунку раціональних конструктивних схем металевих проймових споруд мостів, дослідив умови їх роботи, розробив способи відбудови зруйнованих мостів. Автор чотирьохтомної праці «Залізні мости». Зокрема за проектами Є. О. Патона у Києві в 1912 році був побудований Парковий міст через Петрівську алею, а в 1925 році на опорах зруйнованого Миколаївського ланцюгового моста через Дніпро був споруджений міст імені Євгенії Бош.

У 1930-х роках Є. Патон зацікавився електрозварюванням. Розвинув ідеї винахідника М. Бенардоса, метод швидкісного автоматичного зварювання під шаром флюсу дістав назву «метод Патона». Виконав фундаментальні дослідження у галузі розрахування та міцності зварних конструкцій, механізації зварювальних процесів, наукових основ електричного зварювання плавленням. Під його керівництвом винайдено спосіб автоматичного швидкісного зварювання, який відіграв визначну роль у технічному розвитку.

У роки Великої Вітчизняної війни зробив визначний внесок в обороноздатність СРСР: розробив і впровадив технологію та обладнання для зварювання спеціальних сталей, зокрема, для танкових башт. 1953 року ім'ям Є. О. Патона названо міст через Дніпро у Києві, який споруджувався під його керівництвом (див. міст Патона).

Звання і посади[ред.ред. код]

Нагороди[ред.ред. код]

Праці[ред.ред. код]

  1. Патон Е. О. Железные мосты: В 4-х т. — Москва; Киев, 1902–1907.
  2. Патон Е. О. Восстановление разрушенных мостов. — Киев, 1918 — 135 с.
  3. Патон Е. О. Скоростная автоматическая сварка под слоем флюса. — 2-е изд. — М; Л.: Машгиз, 1941. — 112 с.
  4. Патон Е. О. Избранные труды: В 3-х т. — Киев: Изд-во АН УССР, 1959–1961.
  5. Патон Е. О. Воспоминания: Лит. запись Ю.Буряковского. — Киев. Гослитиздат УССР, 1955. — 324 с.

Фото[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі.-К.,2008.-С.97-98,266.
  • Віктор Жадько. Український некрополь.-К.,2005.-С.259.
  • Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Київ: Енциклопедичний довідник / За редакцією А. В. Кудрицкого. — К.: Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1981. — 736 с., іл.

Посилання[ред.ред. код]