Провінція Померанія (1815–1945)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Provinz Pommern
Провінція Померанія
1815 – 1945
Прапор Герб
Прапор Герб
Померанія: історичні кордони на карті
Померанія: історичні кордони на карті
Провінція Померанія (червоне), у складі ПруссіїНімецькій Імперії
Столиця Штеттін
Державний устрій Не вказано
Історія
 - Засновано 1815
 - частково реформоване 1945
 - Ліквідовано 1945
Площа
 - 1938 38 400 км2
Населення
 - 1938 2 393 844 осіб
     Густота Помилка виразу: неочікуване число осіб/км² 
Попередник
Наступник
Шведська Померанія
Померанія
Мекленбург
Щецинське воєводство
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Провінція Померанія (1815–1945)

Провінція Померанія (нім. Provinz Pommern) — провінція Королівства Пруссії з 1815 до 1919, а після розпаду Німецької імперії, до 1946 року, провінція Вільної держави Пруссія. Столицею провінції був Штеттін.

Географія[ред. | ред. код]

Провінція Померанія.1939

Історія[ред. | ред. код]

1720 році Швеція втратила свої терени, що лежали на схід від Одеру, острова Волін і Узедом, а також частину Західної Померанії, розташовану на південь від річок Пене і на схід від Пєєнєштром згідно зі Стокгольмськими договорами, що завершили Північну війну. Ці ділянки були передані Бранденбург-Пруссії і були інтегровані у Брандербурзьку Померанію. Столиця провінції була перенесена в Штеттин.

У 1814 році відповідно до Кільської угоди Швеції довелося поступитися основну частину Шведської Померанії (за винятком Штральзунда, для якого був встановлений особливий режим) Данії в обмін на розірвання датсько-норвезької унії і передачі Норвегії Швеції.

У 1815 році за підсумками Віденського конгресу після закінчення визвольних воєн територія королівства Пруссія було значно збільшена. Зокрема, Пруссії була передана остання частина, що залишилася Шведській Померанії, включаючи Штральзунд і острів Рюген.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]