Прохоров Михайло Дмитрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Михайло Прохоров

Прохоров Михайло Дмитрович (рос. Прохоров Михаил Дмитриевич (* 3 травня 1965, Москва) — російський підприємець і управлінець, мільярдер, президент приватного інвестиційного фонду Група ОНЭКСИМ, президент Спілки біатлоністів Росії. З 2011го займається політичною діяльністю. 12 грудня 2011го оголосив про свій намір балотуватися в Президенти Росії[1].

Зміст

Життєпис [ред.]

Народився в родині начальника Управління міжнародних зв'язків Держкомспорту СРСР і співробітниці кафедри полімерів Московського інституту хімічного машинобудування. Його сестра — літературознавець Ірина Прохорова, редактор и видавець журналу «Новое литературное обозрение»[2].

1988го, на останньому курсі Московського фінансового інституту, який він закінчив 1989го з відзнакою, Прохоров вступив до КПРС[2].

Кар'єра [ред.]

  • 1983 ­— 1985 — служба в лавах Радянської Армії[3][4][5].
  • 1989 ­— 1992 — начальник управління Міжнародного Банку економічної співпраці.
  • 1992 ­— 1993 — голова правління акціонерного комерційного банку «Международная финансовая компания».
  • 1993 — 1998 — голова правління ОНЭКСИМ Банку.
  • 1998 — 2000 — президент — голова правління ОНЭКСИМ Банку.
  • 2000 — 2001 — президент АКБ «РОСБАНК».
  • 2001 — 2008 — генеральний директор, голова правління ГМК «Норильський нікель» (з червня 2001). У квітні 2007го залишив посаду Генерального директора ГМК «Норильський нікель». Проте у вересні 2007го Прохоров все ще володів блокуючим пакетом «Норильського нікеля» (25 %)[6].
  • 2006 — 2010 — Голова ради директорів ВАТ «Полюс Золото».
  • З червня 2007го — член спостережної ради державної компанії з нанотехнологій «Роснанотех».
  • У травні 2007го — створив приватний інвестиційний фонд ТОВ «Група ОНЕКСІМ», президентом котрої є донині[7].
  • З червня 2008го — член Ради директорів ГМК «Норильський нікель».
  • З жовтня 2008го — президент Ради біатлоністів.
  • Травень 2009го — вересень 2011го — член Комісії при Президенті Росії з модернізації і технологічного розвитку економіки Росії[8]
  • З 2010го — власник контрольного пакету баскетбольного клубу New Jersey Nets ліги NBA.
  • С грудня 2010го по червень 2011го — генеральный директор ВАТ «Полюс Золото»[9].
  • З 25 червня 2011го до 16 вересня 2011го — лідер партії «Правоє дєло».

Політична діяльність [ред.]

25 червня 2011го на позачерговому з'їзді партії «Правоє дєло» Прохоров вступив до партії і був обраний її лідером терміном на чотири роки. Однак вже 15 вересня 2011го на з'їзді партії його було усунено з посади її голови після чого Прохоров вийшов з партії.[10] Прохоров покинув партію «після публічного скандалу та звинувачень в адрес Кремля».[10] Свій відхід Прохоров пояснив здійсненим на нього тиском з Кремля, основною причиною котрого було включення в передвиборчі списки партії Евгена Ройзмана.[10] Після скандалу з «Правим дєлом» Прохоров на деякий час щез з публічної політики.[10]

12 грудня 2011го Прохоров заявив про бажання балотуватися в президенти Росії.[11] Прохоров назвав це рішення «можливо, найсерйознішим рішенням в своєму житті».[10] Своїм электоратом Прохоров вважає «середній клас в найширшому значенні цього слова».[10] Прохоров повідомив журналістам, що над кандидатурою прем'єр-міністра ще розмірковуватиме: «Я маю великий вибір кандидатів, нехай вони захистять своє місце».[10] Прохоров також оголосив про намір створити «розраховану на тривалу перспективу» нову партію, котру він хоче почати «вибудовувати з самого низу».[10] 28 грудня 2011го передвиборчий штаб Прохорова очолив журналіст і медіадіяч Антон Красовський.

Активи і статки [ред.]

Станом на жовтень 2010го Михайло Прохоров контролював наступні активи: великі пакети акцій в сировинних компаніях «Російський алюміній», «Полюс Золото», «Інтерґео», енергетичну компанію «Квадра», страхову компанію «Соґласіє», великий пакет в інвестиційній компанії «Ренесанс Капітал» та ін. Також Прохорову належать такі медіаактиви як видавнича група «Живи!» (випускає журнал «Сноб») і медіагрупа «РБК». Також Прохоров вкладає гроші в низку іноваційних проектів, серед котрих будівництво (спільно з «Роснано») заводу «Оптоган» з випуску світлодіодних ламп, проект з випуску гібридного Йо-мобіль та ін.[12] 2010го Михайло Прохоров придбав 80% американської баскетбольної команди «Нью-Джерсі Нетс»[13].

За підсумками 2009го Прохоров посів першу сходинку в рейтингу російських мільярдерів журналу «Forbes» з капіталом в $9,5 млрд[14]. В травні 2008го «Forbes» оцінив статок Прохорова в $22,6 млрд. В травневому числі «Forbes» за 2009 рік статок Прохорова оцінено вже в $9,5 млрд. Таким чином, внаслідок кризи Прохоров втратив за рік $13,1 млрд. Станом на 2010 рік за версією «Forbes» статок Прохорова оцінювався в $13,4 млрд, в 2011 — $18 млрд.

Примітки [ред.]

  1. ↑ «Прохоров намерен баллотироваться в президенты России» (російською). РИА Новости. 12/12/2011. Процитовано 2011-12-12. 
  2. ↑ а б Chip Brown. (28 октября 2010). «The N.B.A.’s Oligarch and His Power Games». Нью-Йорк Таймс (англійською). New York Times Company. Процитовано 2011-06-26. 
  3. ↑ Михаил Прохоров / Mikhail Prokhorov: Биография
  4. ↑ Биография «куршевельского» миллионера Михаила Прохорова | Справки | Лента новостей «РИА Новости»
  5. ↑ ВЕДОМОСТИ — Михаил Прохоров — биография, фото, новости
  6. ↑ М. Прохоров стал крупнейшим акционером «Норникеля», РИА «РосБизнесКонсалтинг», 10.09.2007.
  7. ↑ Блог Группы ОНЭКСИМ в livejournal
  8. ↑ Прохорова не позвали на заседание президентской комиссии, Lenta.ru, 24.09.2011.
  9. ↑ Прохоров занял должность гендиректора «Полюс Золота», Forbes (журнал), 09.12.2010.
  10. ↑ а б в г д е ж и Михаил Рубин Михаил Прохоров выдвигается в президенты // Известия. — 12 декабря 2011.
  11. ↑ «Прохоров объявил о своем выдвижении в президенты». lenta.ru. Процитовано 2011-12-12. 
  12. ↑ «У всех без исключения рыло в пуху» — Михаил Прохоров, президент группы «Онэксим» // vedomosti.ru (Перевірено 23 грудня 2010)
  13. ↑ Игорь Седых. Прохоров пообещал сделать New Jersey Nets чемпионом NBA // rb.ru (Перевірено 23 грудня 2010)
  14. ↑ Михаил Оверченко. Миллиардеры сдулись // «Ведомости», 12.03.2009, № 43 (2313)

Посилання [ред.]

Отримано з http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Прохоров_Михайло_Дмитрович&oldid=12589102