Хвилі на поверхні води

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Морська хвиля та рух часток в воді, коли довжина хвилі набагато більша за глибину. Формування ребристого пісчаного дна.
Морська хвиля

Хвилюва́ння, хви́лі на воді́ — коливальні рухи поверхневих мас води у водоймах (морях, океанах, озерах, річках ) з утворенням водяних валів (хвиль), викликані вітром, зміною атмосферного тиску, землетрусами, рухом суден, різкою зміною профіля дна тощо. Загальною властивістю хвиль на воді є наявність дисперсії, що суттєво впливає на розвиток хвильових процесів на поверхні води.

При відхиленні точок на поверхні рідини від положення рівноваги починають діяти дві сили, які намагаються повернути їх в рівноважний стан - це сили поверхневого натягу та сили ваги. В залежгності від типу збурення одна із цих сил може стати привалюючою. В зв'язку з цим розрізняють поверхневі хвилі капілярні і гравітаційні.

Принципово важливим є розподіл хвиль на поверхні води на лінійні і нелінійні. Визначальним параметром при цьому є величина відношення амплітуди хвилі до її довжини.

Вітрові хвилі — коливальні рухи води на поверхні водойм, що виникають внаслідок дії вітру.

Брижі — невеликі, неправильної форми хвилі, що виникають на поверхні води під впливом поривів вітру.

Буруни - хвилі, що з піною розбиваються об підводні та надводні перепони.

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]