Ґренландія
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
|
Ґренландія |
|||||
|
|||||
| Гімн: Nunarput utoqqarsuanngoravit | |||||
| Столиця | Готхоб чи Нуук | ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Найбільше місто | Готхоб | ||||
| Офіційні мови | Ґренландська | ||||
| Державний устрій | Парламентська демократія | ||||
| - Монарх | Маргрете ІІ | ||||
| - Прем'єр міністр | Ганс Енокзен | ||||
| самоврядування | автономна провінція Королівства Данії | ||||
| Площа | |||||
| - Загалом | 2,166,086 км² (13) | ||||
| - Води (%) | 81,1% | ||||
| Населення | |||||
| - оцінка 2007 р. | 60.000 (200) | ||||
| - Густота | 0 067 чол,/км² (240) | ||||
| ВВП (ПКС) | 2006 р., оцінка | ||||
| - Повний | 1,1 млрд (?) | ||||
| - На душу населення | 19.000 (?) | ||||
| Валюта | Данська крона (DKK) |
||||
| Часовий пояс | CET (UTC0—-4) | ||||
| Домен Інтернет | .gl | ||||
| Телефонний код | +299 | ||||
Ґренландія (Гренландія; гренл. Kalaalit Nunaat; дан. Grønland, буквально — «зелена країна») — найбільший острів Землі.
Розташований між Північною Атлантикою і Північним Льодовитим океаном на схід від Північної Америки
Населення — 60 тис. (ескімоси, данці й інші європейці)
Столиця — Готхоб (ескім. Nuuk; на західному узбережжі)
Особливості: уся внутрішня частина острова вкрита товстим шаром криги (залишки останнього льодовикового періоду); острів відіграє важливу стратегічну роль для цивільної авіації й у військовій стратегії США
Корисні копалини: свинець, кріоліт; на шельфі — нафта.
Економіка — рибальство і переробка риби
[ред.] Історія
Острів відкрив близько 982 р. Ерік Рудий, який заснував колонії на західному березі незабаром після того, як туди переселилися ескімоси з арктичної частини Північної Америки.
Християнство запроваджене вікінгами близько 1000 р.
Колонії вікінгів визнали підданство Норвегії, але на початку 15 століття всі зв'язки з Європою припинилися, і до 16 століття колонії вимерли. Ескімоси переселилися на східне узбережжя.
Ґренландія з 1775 р. була данською колонією. У 1953 р. острів оголошено частиною території Датського Королівства. У квітні 1941 р. посланник Данії у Вашингтоні підписав з американським урядом так звану угоду про оборону Ґренландії, після чого США почали створення на території острова військових баз. Із початком холодної війни в США розвинувся геополітичний інтерес до Ґренландії, тому у 1946 році Сполучені Штати запропонували Данії продати острів за 100 млн. доларів, однак відповіді не отримали.[1][2] Після вступу Данії до НАТО між Копенгагеном і Вашингтоном в квітні 1951 р. підписано нову угоду, за якою Данія і США зараз здійснюють спільну оборону Ґренландії.
З 1978 р. Ґренландія отримала право самостійно керувати внутрішніми справами, проте міжнародна й оборонна політика, а також законотворчість залишалися за Данією. Референдум 1979 р. гарантував повне внутрішнє самоврядування з 1981 р. У 1982 році Ґренландія вийшла зі складу Європейського союзу, до якого вступила в 1972 році.
Референдум 25 листопада 2008 року про підсилення автономії острова дістав понад 75 % голосів «так». Це дасть острову можливість самостійно керувати розробкою надр і морських ресурсів, самостійно ділити прибуток від їхнього продажу. Крім того, розширена автономія дасть владі острова можливість самостійно займатися питаннями судової системи і органів правопорядку, а також до певної міри контролювати зовнішню політику. Зараз повноваження місцевої влади поширюються лише на системи охорони здоров'я, шкільної освіти і соціального обслуговування населення.
Данський парламент 19 травня 2009 переважною більшістю голосів прийняв закон про розширену автономію Гренландії[3], затвердивши результат референдуму, проведеного на острові в листопаді 2008. Новий режим, що вводиться в результаті переговорів з Данією, зокрема, надає гренландцам право самостійно розпоряджатися власними природними ресурсами — родовищами нафти і природного газу, золота і алмазів, урану, цинку і свинцю.
21 червня 2009 Гренландія проголосила самоврядування[4] за наслідками референдуму, проведеного в листопаді 2008 року. Новий правовий порядок Гренландії означає перехід поліції і судів під юрисдикцію місцевого уряду. Гренландська мова (Калааллісут) стане офіційною, а громадяни країни кваліфікуватимуться міжнародним правом як окремий народ. В той же час питаннями оборони і зовнішньої політики як і раніше займатиметься офіційний Копенгаген.
На території Ґренландії проживають близько 58 тисяч чоловік. Більше половини працездатного населення острова працює в риболовецькій і рибопереробній промисловості. Данія щорічно виділяє Ґренландії дотації на суму 3,2 мільярда крон (близько 540 мільйонів доларів), що становить близько 30 % ВВП острова.
[ред.] Виноски
- ↑ TIME Magazine - Deepfreeze Defense, Jan. 27, 1947 (Перевірено 20 грудня 2008)
- ↑ National Review - Let’s Buy Greenland!, May 7, 2001 (Перевірено 20 грудня 2008)
- ↑ Парламент Дании одобрил расширение автономии Гренландии
- ↑ Self-rule introduced in Greenland
[ред.] Дивись також
|
|
|
|---|---|
| Держави | Антигуа і Барбуда · Багамські Острови · Барбадос · Беліз · Гаїті · Гватемала · Гондурас · Гренада · Домініка · Домініканська Республіка · Канада · Коста-Ріка · Куба · Мексика · Нікарагуа · Панама · Сальвадор · Сент-Вінсент і Гренадини · Сент-Кіттс і Невіс · Сент-Люсія · Сполучені Штати Америки · Тринідад і Тобаго · Ямайка |
| Залежні території | Американські Віргінські острови · Ангілья · Антильські острови · Аруба · Бермудські острови · Британські Віргінські острови · Гваделупа · Ґренландія · Кайманові острови · Мартініка · Монтсеррат · Навасса · Пуерто-Ріко · Сен-Бартельмі · Сен-Мартен · Сен-П'єр і Мікелон · Теркс і Кайкос |
| Цю сторінку необхідно дописати чи вдосконалити. Саме Ви можете допомогти проекту, зробивши це!. Це повідомлення варто замінити точнішим. |
