Сагайдачного, 10/5

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сагайдачного, 10/5

50°27′37″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.46050277780555149° пн. ш. 30.52306944447222392° сх. д. / 50.46050277780555149; 30.52306944447222392Координати: 50°27′37″ пн. ш. 30°31′23″ сх. д. / 50.46050277780555149° пн. ш. 30.52306944447222392° сх. д. / 50.46050277780555149; 30.52306944447222392
Країна  Україна
Розташування Київ
Тип будівля і прибутковий будинок
Стиль неоренесанс і цегляний стиль
Архітектор Безсмертний Володимир Адріанович

Сагайдачного, 10/5. Карта розташування: Україна
Сагайдачного, 10/5
Сагайдачного, 10/5
Сагайдачного, 10/5 (Україна)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Наріжний будинок № 10/5 — колишній прибутковий будинок, розташований на розі вулиць Ігорівської і Петра Сагайдачного, що на Подолі у Києві.

За визначенням дослідників, кам'яниця — одна із важливих пам'яток цієї частини Подолу, помітний зразок забудови і панорами вулиці Петра Сагайдачного[1].

Наказом Міністерства культури і туризму України № 521/0/16-09 від 13 липня 2009 кам'яницю внесено до обліку пам'яток архітектури й містобудування (охоронний номер 548-Кв)[2].

Історія ділянки[ред. | ред. код]

На початку XIX сторіччя садиба належала Д. Барщевському. Ділянка була забудована цегляними одно- і двоповерховими кам'яницями[3].

Упродовж 1899—1900 за проєктом архітектора, губернського інженера Володимира Безсмертного на місці попередніх споруд зведено прибутковий будинок. В його об'єм включили стару наріжну кам'яницю[3].

Близько 1922 радянська влада націоналізувала будинок.

У середині XX сторіччя проведено капітальна реконструкція будівлі. У процесі ремонту було втрачено оздоблення інтер'єрів[3].

Архітектура[ред. | ред. код]

Архітектура кам'яниці вирішена у стилі неоренесансу з елементами цегляного стилю[3].

Триповерхова, цегляна, тинькована, Г-подібна у плані кам'яниця має вальмовий дах, бляшане покриття, пласкі перекриття, підвал[3].

Чолові фасади симетричні. Центральною віссю з боку вулиці Сагайдачного виступає тривіконна розкріповка. Бічні розкріповки — двовіконні.

Площини підкреслені чітким ритмом віконних прорізів. Вікна на другом поверсі, а також на першому з боку Ігорівської вулиці — аркові із замковими каменями, на третьому — прямокутні[1].

Будівлю оздоблюють пояси цегляного орнаменту. Карниз прикрашений аркатурою. Дах увінчаний шатровими банями, які надають яскраву виразність всій композиції[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]