Сальпи

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сальпи
Salpenkette1.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
- Білатеральні (Bilateria)
Надтип: Вториннороті (Deuterostomia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Покривники (Urochordata)
Клас: Сальпи (Salpae)
Cesare Nielsen, 1995
Ряди

Сальпи (Salpae або Thaliacea) — клас морських вільноплаваючих тварин підтипу покривників, за іншою класифікацією — ряд класу Thaliacea. Включає понад 20 видів.

Будова[ред.ред. код]

Мають форму бочки або огірка, розміри від кількох міліметрів до 33 см. Тіло повністю прозоре, зовні вкрите так званою тунікою (потовщена кутикула епітелію шкіри заселена клітинами, слугує захистом для внутрішніх органів), під якою розташовані кільцеві м'язи. Представники класу мають тіло з дуже широкими отворами на протилежних краях. На одному кінці розміщений ротовий сифон, на іншому — анальний. Навколо отворів розташовані чутливі вирости. М'язові стрічки розташовані на певній відстані одна від одної. Внутрішня частина тіла поділена косою перегородкою на дві порожнини. Передня порожнина — глотка, задня — клоака. Перегородка містить два ряди зябрових щілин. Глотка займає майже всю порожнину тіла. На дні глотки є ендостиль, а на спинній стороні, як і у всіх інших покривників повздовжній виріст — спинна пластинка. Кишечник дуже короткий, розташований на черевній стороні перегородки між двома порожнинами. Він складається з короткого стравоходу, який переходить у колбоподібний шлунок, він відкривається у кишку, яка відкривається анальним отвором у клоаку. Нервова система представлена мозковим ганглієм, який розташований над глоткою, від нього по тілу відходять нерви. Кровоносна система незамкнена, серце розташовано біля шлунку Статеве покоління — гермафродити, мають по одному сім'янику та яєчнику. Видільна система відсутня.

Сальпи здатні світитися (найбільше ця властивість розвинена у представників роду Cyclosalpa), в області кишечника на черевній стороні розташовані особливі клітини, які містять симбіотичних бактерій, які здатні світитися.

Одні і ті самі види сальп можуть зустрічатися як поодинокими особинами так і у вигляді колоній.

Спосіб життя[ред.ред. код]

Колонія сальп, що світиться

Розповсюджені по всіх океанах, окрім Північного Льодовитого океану, але надають перевагу теплим водам. В деяких регіонах можуть утворювати дуже великі скупчення та домінувати в планктоні. Часто це спостерігається в прибережних районах північно-західної Атлантики, в Тихому океані біля південно-східних берегів Австралії, на захід від Британських островів тощо. Пелагічні тварини. Зазвичай тримаються біля поверхні, але можуть зустрічатись і на глибині до кількох сотень метрів. Потребують нормальної океанічної солоності 34-36‰. Для класу сальп характерні складні життєві цикли з чергуванням статевого та безстатевого поколінь. Для тварин характерний реактивний рух. При цьому вони заковтують воду через рот, а потім виштовхують її через клоаку. Живляться фітопланктоном. Завдяки особливостям розмноження при наявності кормової бази популяція за добу може збільшуватись у 2,5 рази.

Розмноження[ред.ред. код]

Для класу сальп характерні дуже складні життєві цикли з чергуванням статевого та безстатевого поколінь. Кількість яєць, які продукуються статевим поколінням дуже невелика (іноді одне). Личинка сальп має залишки хорди.

Значення[ред.ред. код]

Сальпами іноді живляться деякі види риб (тріска, тунець), а також деякі черепахи та птахи. Утворюючи великі скупчення та поїдаючи весь фітопланктон, сальпи можуть наносити деяку шкоду, залишаючи пелагічних личинок тварин без кормової бази. Пусті оболонки сальп використовуються деякими ракоподібними у якості домівки.

Посилання[ред.ред. код]