Секст Проперцій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Секст Пропе́рцій (лат. Sextus Propertius) (*близько 50 року до нашої ери в Асізії, тепер Ассізі — † між 15 і 2 роками до нашої ери в Римі) — римський поет. Належав до літературного гуртка Гая Цільнія Мецената. Автор 92 елегій, об'єднаних у 4 книги. Основна тема елегій — нещасливе кохання поета до Кінтії (Цінтії).

Життєпис[ред.ред. код]

Відомості про поета містяться в основному в його творах та в згадках про нього в пізніших римських авторів. Народився в одному з міст в сучасній Умбрії у багатій родині. В якому саме місті достеменно не відомо, бо поет не називає його, однак прийнято вважати, що його батьківщиною була Асізія, бо в одній з елегій він згадує це місто як добре знайоме. Проперцій рано загубив батька, а більша частина маєтностей його родини було конфісковане в 41-40 роках до нашої ери коли Октавіан наділяв землею свої ветеранів. Але Сексту вистачило коштів аби вчитися в Римі, де він отримав гарну як на ті часи освіту, та й потім він не обтяжував себе ні політичною та військовою кар'єрою, ні адвокатурою. Спершу молодик зайнявся правом, але пізніше повністю присвятив себе поезії.

У 28 році до нашої ери він опублікував свою першу книжку любовних елегій, яка привернула до нього увагу Мецената, який запросив поета до свого гуртка. Проперцій захоплювався Вергілієм але дружби між ними не було; не користувався він і прихильністю Горація, але зате в свою чергу викликав захват в Овідія з яким він подружився. В 24 році до нашої ери Проперцій видав другу[1] книгу елегій також присвячену Кінфії. Через два роки він видає третю і в 16 році до нашої ери четверту. Скільки він прожив після цього невідомо. Зі згадок в Плінія Молодшого випливає, що Секст був одружений і мав дитину.

Творчість[ред.ред. код]

Головною темою творчості поета була жінка, яку він називає Кінфія[2], що була пристастю усього його життя. Виходячи з усвідомлення доступності Кінфії, що виражено в багатьох листах є припущення, що вона була куртизанкою. Проперцій кохав її незважаючи на часті взаємні зради і зберіг почуття до неї навіть після її смерті, хоч судячи з віршів їх стосунки остаточно урвалися ще до цього. У своїх віршах Секст розповідає про насолоду, яку отримує в її обіймах, про горе розлуки з нею та про ревнощі до успішних суперників. Слід однак зауваж=ити, що Проперцій був послідовником поетів так званої александрійської школи, перш за все Каллімаха та Філета, тож часом його вірші переобтяжені міфологічними аллюзіями та порівняннями, через що в сучасного читача можуть виникнути сумніви у щирості автора. На відміну від іншого автора елегій Тібулла, в якого головну роль відігравала щирість почуттів, Проперцій дуже багато уваги приділяє саме формі й часто використовує зумисне складні, дещо заплутані вірші, й лише його безсумнівний талант дозволяє йому виплутуватися з тих складних моментів, які він сам собі і створює.

Твори[ред.ред. код]

Українські переклади:

  • Елегії. В кн.: Антична література. Хрестоматія. К., 1968;
  • Поезії. «Іноземна філологія»,1975, в. 40;

Примітки[ред.ред. код]

  1. Деякі видавці ділять цю книгу навпіл, тож загальна кількисть книжок автора в такому випадку зростає до п'яти.
  2. За Апулеєм Справжнє ім'я — Гостія.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]