Сират
| Частина серії статей на тему: |
| Іслам |
|---|
 Аллах |
| Єдинобожність • Історія • Термінологія |
|
Ключові особи |
 Шаблони •  Категорія •  Портал |
Сират (араб. الصراط, арабізоване лат. strata; «шлях»)
1. У Корані це слово зустрічається більше 40 разів у значенні «прямий (правильний) шлях» (ас-сират аль-мустакім). Шиїти-імаміти трактують коранічний сират як «вірність», «відданість» Алідам: шлях до Аллаха веде через визнання їх і слідування за ними.
2. У мусульманській есхатології сират має інше значення: міст («тонший за волосину і лезо меча»), що призначений для випробування віруючих. Не виключено, що у описах сирату міститься алегорія.
Згідно з уявленнями суннітів про рай і пекло, праведники проходять цим мостом «зі швидкістю блискавки», а грішники падають з нього до пекла. Шиїти-імаміти вважають, що в День воскресіння мостом, справа від якого буде Мухаммед, а зліва — Алі (до них промовляє Аллах: «Вкиньте вдвох до гієнни всякого невірного, впертого» — Коран, 50: 24/23), пройдуть до раю лише ті, хто отримає указ (фірман) від Алі — «розпорядника» раю і пекла.
Ідея мосту для випробування віруючих запозичена мусульманами, очевидно, з системи есхатологічних уявлень зороастрійців. Там добре божество Вай, що виступає захисником праведних зороастрійців, проводить душі померлих мостом Чинват до відведеного місця.
У вченні єзидизму існує поняття Сарат, що запозичене з зороастризму та Корану. Це міст, який праведники проходять беперешкодно, а грішники падають з нього у пекло. На мосту стоїть заступник єзидів Малак Шихисін.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сират // Ислам: Энциклопедический словарь. — М.: Наука. Главная редакция восточной литературы, 1991. — 315 с. / С. 211—212 (рос.)
- Сират // А. Али-заде[az]. Исламский энциклопедический словарь. (Серия «Золотой фонд исламской мысли»). М.: Ансар, 2007. — 400 с. (рос.)