Смовдь
| Смовдь | |
|---|---|
| |
| Peucedanum officinale — типовий вид | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Аралієцвіті (Apiales) |
| Родина: | Окружкові (Apiaceae) |
| Підродина: | Селерові (Apioideae) |
| Триба: | Selineae |
| Рід: | Смовдь (Peucedanum) L. (1753) |
 Вікісховище: Peucedanum
| |
Смовдь (Peucedanum L.) — рід багаторічних зіллястих рослин з родини окружкових. Рід налічує понад 50[1] чи понад 70[2] видів, поширених у Євразії й незначній частині Африки.
Біоморфологічна характеристика[ред. | ред. код]
Це багаторічні (рідше дворічні або монокарпні), часто голі рідше різноманітно волосисті, трави з (часто) коротким кореневищем. Стебло тонкосмугасте, зверху розгалужене. Листки черешкові, по-різному перисто- або трійчасто розділені, сегменти широкі або вузькі. Зонтики нещільно складні, кінцеві та бічні, містять від мало до багато квіток; приквітки численні або відсутні; промені численні або мало; приквіточки численні, рідко рідкісні або відсутні. Зубці чашечки короткі або атрофовані. Пелюстки зазвичай білі, зрідка рожеві або пурпурові, рідше блідо-жовті або зеленувато-кремові, від округлої до яйцюватої форми, з вузько зігнутою верхівкою. Плід еліпсоїдний, від довгастого до субкулястого, дорсально стиснутий; спинні ребра ниткоподібні, злегка виступають, бічні ребра потовщені й вузькокрилі[3][2].
Етимологія[ред. | ред. код]
Слово смовдь, очевидно, є результатом давнього перенесення назви чеськ. smldi («молінія»), ст.-пол. smilz («щучник дернистий», Deschampsia caespitosa (L.) Р. В.), можливо, праєвропейського походження[4]. Латинська назва Peucedanum походить від дав.-гр. πευκέδανον, яким позначали Peucedanum officinale[5].
Смовдь в Україні[ред. | ред. код]
В Україні — такі види:
- Смовдь-кукотина (Peucedanum alsaticum L., syn. Xanthoselinum alsaticum (L.) Schur, syn. Peucedanum lubimenkoanum Kotov) росте у Закарпатті (м. Берегово), рідко; в Поліссі (на півдні), Лісостепу і Степу (крім крайнього півдня), Криму (в передгір'ях, на ПБК — масив Карадаг, смт Планерское), зрідка;
- Смовдь оленяча (Peucedanum cervaria (L.) Cuss.), запашна рослина, росте на лісових галявинах і серед чагарників у північно-західній частині України. Коріння містить 2,7 % етерової олії;
- Смовдь широколиста (Peucedanum latifolium (M.Bieb.) DC., syn. Macroselinum latifolium (M. Bieb.) Schur) росте в Лісостепу (на півдні) та Степу;
- Смовдь гірська (Peucedanum oreoselinum (L.) Moench., syn. Oreoselinum majus Garsault), росте на пісках у соснових лісах, переважно на Поліссі й у Лісостепу. Запашна, пряна рослина, насіння містить до 3 % етерової олії, застосовувалась у медицині як засіб проти хвороби шлунку;
- Смовдь болотяна (Peucedanum palustre L. = Calestanta palustria (Moench.) Koz.Pol., syn. Thysselinum palustre (L.) Hoffm.), на болотах, у вільшняках, звичайно в Карпатах, на Поліссі й у Лісостепу;
- Смовдь руська (Peucedanum ruthenicum M.Bieb.), що зустрічається на степових схилах, солонцях — обидва останні види застосовуються в народній медицині при шлункових захворюваннях, а також як сечогінний засіб. Смовдь руська багатолітня трав'яниста рослина. Для лікарських засобів використовують її корінь. Збирають у період спокою — ранньою весною до початку росту пагонів (квітень) або восени після відмирання наземної частини рослини (листопад), викопують за допомогою лопати. Після того, коли рослину викопали, з неї оббивають землю, обрізають зайві наземні частини та розрізають корені на частини.
- Смовдь кримська (Peucedanum tauricum M.Bieb., за іншими даними є частиною Peucedanum ruthenicum M.Bieb.) росте у гірському Криму, зрідка.
перенесені види:
- смовдь піскова нині віднесена до іншого роду — Taeniopetalum arenarium (Waldst. & Kit.) V.N.Tikhom. (syn. Peucedanum arenarium Waldst. & Kit., у т. ч. Peucedanum borysthenicum Klokov )
- смовдь кминолиста нині віднесена до іншого роду — Dichoropetalum carvifolia (Vill.) Pimenov & Kljuykov (syn. Peucedanum carvifolia Vill., syn. Peucedanum euphimiae Kotov)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Peucedanum. Catalogue of Life. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 21.10.2021.
- ↑ а б Peucedanum. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 21.10.2021. (англ.)
- ↑ Peucedanum. Flora of China. efloras.org. Архів оригіналу за 9 липня 2020. Процитовано 21.10.2021. (англ.)
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — С. 324, 325. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Umberto Quattrocchi. CRC World Dictionary of Plant Names. — CRC Press, 1999. — С. 2027. — ISBN 084932677X.
Посилання[ред. | ред. код]
- Смовдь // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 402-403. — ISBN 5-88500-055-7.
- Смовдь // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 62, 72.
- СМОВДЬ [Архівовано 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
Це незавершена стаття про окружкові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|