Смовдь
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Смовдь | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
|
||||||||||||||||
|
|
Смовдь (Peucedanum L.), рід багаторічних зіллястих рослин з родини окружкових. В Україні — 11 видів. Найпоширеніші:
- Смовдь гірська [Peucedanum oreoselinum (L.) Moench.], росте на пісках у соснових лісах, переважно на Поліссі й у Лісостепу. Запашна, пряна рослина, насіння містить до 3 % етерової олії, застосовувалась у медицині як засіб проти хвороби шлунку;
- Смовдь оленяча [Peucedanum cervaria (L.) Cuss.], запашна рослина, росте на лісових галявинах і серед чагарників у північно-західній частині України. Коріння містить 2,7 % етерової олії;
- Смовдь дніпровська (Peucedanum borysthenicum Klok.);
- Смовдь болотна [Peucedanum palustre L. = Calestanta palustria (Moench.) Koz.Pol.], на болотах, у вільшняках, звичайно в Карпатах, на Поліссі й у Лісостепу;
- Смовдь руська (Peucedanum ruthenicum M. В.), що зустрічається на степових схилах, солонцях — обидва останні види застосовуються в народній медицині при шлункових захворюваннях, а також як сечогінний засіб. Смовдь руська багатолітня трав'яниста рослина. Для лікарських засобів використовують її корінь. Збирають у період спокою - ранньою весною до початку росту пагонів (квітень) або восени після відмирання наземної частини рослини (листопад), викопують за допомогою лопати. Після того, коли рослину викопали, з неї оббивають землю, обрізають зайві наземні частини та розрізають корені на частини.
[ред.] Література
- Енциклопедія українознавства. У 10-х т. / Гол. ред. Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде Життя, 1954—1989.