Ганнопільський парк
| 50°27′14″ пн. ш. 26°53′18″ сх. д. / 50.45389000002777635° пн. ш. 26.888610000028° сх. д.Координати: 50°27′14″ пн. ш. 26°53′18″ сх. д. / 50.45389000002777635° пн. ш. 26.888610000028° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування | село Ганнопіль |
| Площа | 24,3 га |
| Засновано | 1771 рік |
  Ганнопільський парк (Україна) | |
 | |
Ганнопільський парк — парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва, що розташовується у селі Ганнопіль Славутського району Хмельницької області. При заснуванны площа парку склала 24,3 га[1]. Заповідний статус парку був наданий розпорядженням виконкому обласної Ради депутатів трудящих від 30.01.1969 року за № 72-р[2].
Історія
Раніше село Ганнопіль мало назву Глінніки. Протягом років воно знаходилось у власності князів Заславських, Острозьких, Яблоновських[2]. 1771 роком датується заснування палацу в Глінніках познанським воєводою князем Антонієм Барнаба Яблоновським. Цього ж року був створений парк, колекція рослин та кущів в якому складалась з 176 видів[1]. На честь своєї першої дружини Ганни Сангушко князь перейменував Глінніки. З того часу село отримало назву Ганнопіль. Ім'я архітектора палацу невідоме, існують припущення, що ним виступив Павло Антоній Фонтана. Територія парку була обкладена муром з цегли[2]. Були створені кам'яні скульптури, на території парку посаджені дерева, квіти і кущі[3]. Створили шість алей: дубову, букову, грабову, каштанову, соснову та липову. На території, що простягалась вздовж парку і завершувалась початком базарної площі, був розташований іподром. Кожної неділі на його території влаштовувались перегони. Після 1825 року онуками князя Антонія Яблоновського був проданий маєток та його територія Феліксові Лєнкєвічу-Іпохорському, який був сином волинського губернського маршала. Він не проживав особисто у палаці, а надав його у користування православному єпископові Стефанові Романовському. У помісті ним була влаштована капличка. Лєнкєвіч не залишив спадкоємців і Ганнопільський парк і палац опинились у власності його сестри Октавії Валєвської. Потім території перейшли у власність її родича Едмунда Четвертинського[2]. У 1880-х роках володіння були продані генералові Івікову[3]. Він був останнім власником цих земель. Після завершення Великої Вітчизняної війни парк став власністю Ганнопільського колгоспу. На його території створили квартирні помешкання та контора. Буревій, якій пройшов територією Ганнопіля 1946 року, знищив алею ялин. Були частково пошкоджені дубова, грабова, та липова алеї. Букова алея залишилась у вигляді декількох дерев. На парковій території створили стадіон, до якого прилягають побудовані приміщення: дитячий садок, школа та житловий будинок[2]. Територія ландшафтно-історичної пам'ятки станом на 1 грудня 2006 року зменшилась на 1,3 гектари. Залишилось 23 види дерев та 9 видів кущів[1].
Флора
Парк перетворився на дубово-грабовий ліс, в якому зростають дуби, вік яких перевищує століття. Їх чисельність становить кілька десятків. Діаметр стовбура перевищує 1 метр. Максимальний діаметр стовбура одного з дубів — 114,7 сантиметрів. На північно-західній околиці парку збережений колишній рів. На цій ділянці окрім дубів, зростають липи та граби. Є дві біогрупи бука лісового. Одна складається с чотирьох дерев та має форму алеї. Діаметр стовбура дерев знаходиться в межах від 85 сантиметрів до 108,76 сантиметрів[2]. Ще три дерева, діаметр стовбура яких 86, 89 та 95,5 сантиметрів розташовані неподалік ґрунтової дороги[4]. Клени гостролисті, липи та віковічні дуби зростають по сторонам стадіону. На території парку представлені берези, берест, клен-явір, алича та груша. Є поодинокі представники глоду, шипшини, бузини чорної, бруслини бородавчастої. Поодиноко та групою зростають гіркокаштани, діаметр стовбура яких від 86 сантиметрів до 102 сантиметрів[2]. На території Ганнопільського парку збереглись залишки старого саду, в якому містяться плодові дерева[5]. 2006 року зафіксовано 278 дерев парку, які перебувають в аварійному стані, підгнилі чи трухляві[1].
Примітки
- ↑ а б в г «Аномальний сухостій спіткав Ганнопільський парк»//Газета «Всім»
- ↑ а б в г д е ж Казімірова Л. П. Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва Хмельницької області/ Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина». — Кам'янець — Подільський: ПП Мошинський В. С., 2006. — С. 124–127 —228 с.
- ↑ а б Ганнопільська сільська рада//Славутська районна державна адміністрація
- ↑ Матеріали Всеукраїнської науково-краєзнавчої конференції «Хмельниччина в контексті історії України»/Ред. Кол. Баженов Л. В.(голова), Єсюнін С. М. (співголова), відповід. редактор та інші. — Хмельницький, 2012. — С. 473–560 с.
- ↑ Казімірова Л. П. Садово-паркове мистецтво Хмельниччини (на прикладі збережених палацо-паркових ансамблів/ Серія «Terra in-cognita: Хмельниччина». — Кам'янець-Подільський: ОІЮМ, 2004. — С. 24-25 — 30 с.
Джерела
Паспорт територіальної громади Ганнопільської сільської ради Славутського району від 1 січня 2011 року.