Префектура Айті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Префектура Айчі
Flag of Aichi Prefecture.svg
 Прапор
Map of Japan with highlight on 23 Aichi prefecture.svg
Префектура на карті Японії
Країна Японія Японія
Регіон Чюбу, Східномор'я
Центр Наґоя
Код 23000-6
ISO JP-23
Площа 5165,04 км²[1]
(є невизначені кордони)
Населення 7 415 267 осіб
(Станом на 1 серпня 2011)
Густота 1440 осіб/км²
Зв'язок Офіційна сторінка
проект

Префекту́ра А́йчі (яп. 愛知県, あいちけん, МФА: [ai̯t͡ɕi̥ keɴ]?) — префектура в Японії, в регіоні Чюбу, Східномор'я. Розташована в центральній частині острова Хоншю, на узбережжі Тихого океану. Адміністративний центр префектури — Наґоя. Межує з префектурами Міє, Сідзуока, Ґіфу й Наґано. Заснована 1872 року на основі провінцій Оварі та Мікава. Площа становить 5165,04 км². Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення складала 1440 осіб/км². Основою економіки є автомобілебудування, машинобудування, комерція, посередницький бізнес, туризм. На території префектури розташовані Наґойський замок, святилище Ацута, місце битв при Окехадзамі, Наґашіно та інші численні історичні пам'ятки й місця. Батьківщина загальнонаціональних героїв-самураївОди Нобунаґи, Тойотомі Хідейосі, Токуґави Ієясу, Като Кійомаси, Фукусіми Масанорі та інших. Формально поділяється на три регіони — Оварі, Західна Мікава і Східна Мікава. Перші два є найбільш заселеними і економічно розвиненими. В Оварі розміщений мегаполіс Наґоя, який часто називають «серединною столицею Японії». В Західній Мікаві розташована штаб-квартира компанії Тойота, одного з гігантів японського автомобілебудування[2].

Географія[ред.ред. код]

Урочище Ко́ран біля гори Іморі в Тойота, Айті. Одне з відомих місць любування червоним кленовим листям восени.

Префектура Айті розташована майже посередині Японського архіпелагу. Вона межує на півночі з префектурами Ґіфу і Наґано, на заході з Міє, а на сході з Сідзуокою. На півдні і південному заході Айті омивається водами Тихого океану, а також заток Ісе і Мікава.

Площа префектури Айті становить близько &&&&&&&&&&&05164.05700005164,57 км². Вона дорівнює 1,4 % усієї площі Японії. Протяжність префектури з півночі на південь становить 94 км, а з заходу на схід — 106 км. Берегова лінія дорівнює 597 км. За площею Айті посідає 28-е місце у країні серед інших префектур.

У західній частині префектури Айті знаходиться утворена річкою Кісо рівнина Міно-Оварі, 2-га за величиною в Японії, а також пагорби Оварі, розташовані на схід від цієї рівнини. Пагорби простягаються на південь, формуюючи півострів Тіта. Центром префектури протікає річка Яхаґі, у верхній течії якої розташовані Мікавські гори, а у нижній — рівнина Окадзакі. Сходом префектури Айті біжить річка Тойо: гори Сітара, Яна і Юміхарі знаходяться у її верхній течії, а рівнина Тойохасі, від якої простягається півотсрів Ацумі, — у нижній.

Найвищою точкою префектури Айті є гора Тяусу, висотою 1415 м над рівнем моря.

Клімат в префектурі, в цілому, помірний, що є наслідком впливу теплої тихоокеанської течії Куросіо. Щорічна середня температура становить 19 °C. Префектурний центр Наґоя влітку є найспектонішим місцем в Айті. Щорічна кількість опадів становить близько 1500—1600 мм, при цьому вони переважають у гірських районах префектури.

Історія[ред.ред. код]

Наґойський замок був зведений 1612 року і зруйнований під час нальоту авіації США 1945 року. Головна башта замку і основні укріплення відновлені у 1959 році.

У 67 століттях територія сучасної перфектури Айті входила до складу японської держави Ямато і поділялася з заходу на схід на три провінції: Оварі, Мікава і Хо. Після реформ Тайка 645 року, Хо була приєднана до Мікави. Оварі і Мікава проіснували до середини 19 століття, до кінця періоду Едо.

У 1871 році, в результаті впровадження в Японії прямого імператорського правління, уряд провів адміністративну реформу. Провінція Оварі, за винятком півострова Тіта була перетворена на префектуру Наґоя, а провінція Мікава, разом із цим півостровом, — у префектуру Нуката. У квітні 1872 року префектура Наґоя була перейменована в префектуру Айті[3], а 27 листопада того ж року до неї була приєднана ліквідована префектура Нуката.

На кінець 19 — початок 20 століття в префектурі нараховувалось 2900 містечок та сіл. Проте на 1970 рік, в наслідок урбанізації регіону, залишилося лише 88 муніципалітетів. Станом на 2008 рік, у результаті так званого об'єднання і укрупнення населених пунктів у 1990-х і 2000-х років, в префектурі Айті залишилося 35 міст, 24 містечка і 2 села.

Адміністративний поділ[ред.ред. код]

Демографія[ред.ред. код]

Префектура Айті є однією з найбільш заселених префектур Японії. За даними перепису, проведеного 1 жовтня 2005 року,[4] її населення становило 7 254 704 мешканців, а густота населення — 1 383 осіб/км². Це 4-а за кількістю населення префектура Японії, після Токіо, Канаґави і Осаки.

Станом на 1 серпня 2011 року в префектурі мешкало 7 415 267 осіб. Густота населення становила 1440 осіб/км².

Економіка[ред.ред. код]

Станом на 2008 рік валовий внутрішній продукт префектури Айті дорівнює понад 35,5 трильйонів єн. Це 3-й за величиною показник в Японії після Токіо і префектури Осака.

Найрозвиненішим сектором економіки Айті є третинний — послуги і комерція. Він становить понад 50% ВВП префектури. Вторинний сектор економіки, представлений промисловістю — текстильною, металургійною, хімічною, автомобільною, машинобудівною та іншими. Він скаладає 40%. Цей високий відсоток є особливістю господарчої структури префектури[5].

Первинний сектор економіки[ред.ред. код]

«Автомобіль майбутнього» — Toyota i-unit.

У префектурі Айті знаходиться 91 746 сільскогосподарських дворів. Загальна кількість осіб, зайнятих у сільському господарстві, становить 100 261 чоловік. Прибутки від нього становлять 3 275 мільярдів єн, що є 5-ю за величиною в усій Японії. За вирощуванням декоративних рослин префектура Айті посідає 1-е місце в країні.[6]

Префектура відома першокласною японською деревиною. Під вирощування лісу відведено площу у 219 848 га. Айті займає 1-е місце в країні за обсягом експорту лісу і дерев’яних виробів.[6]

Провідними галузями рибальства у префектурі Айті є розведення тигрових фуґу, японських креветок, молодих сардин, вугрів і золотих рибок. Префектура займає 1-е місце в Японії за вирощуванням молюсків асарі, кадзамі та раків-богомолів. В цілому, показники префекутри Айті у рибальстві є середніми порівняно з іншими префектурами Японії.[6]

Вторинний сектор економіки[ред.ред. код]

Префектура Айті є місцем найбільшої концентрації промислових підприємств в усій Японії. Їх прибутки у 2005 році становили понад 39,5 трильйонів єн. На 23 125 підприємствах різної величини зайнято 816 755 осіб. Найбільш рентабельними галузями промисловості у префектурі є літакобудування, машинобудування (підприємства Toyota Motor Corporation, Central Japan Railway Company) і виготовлення електроприладів.[6]

У префектурі також виготовляють традиційні ремісничі вироби, які мають багатовікову історію. Це арімацувські і нарумські фарбовані ворсинчасті тканини[7], наґойські фарбовані тканини юдзен[8], наґойські чорні тканини з монами[9], акіцувська кераміка[10], сетоська фарбована кераміка[11], токонамеська кераміка[12], наґойські комоди з павловнії[13], наґойські [14] і мікавські буддистські вівтарі[15], тойохаські пензлі[16], окадзаківські кам'яні вироби та скульптури[17], а також оварійська емальовано-розписна кераміка[18].[19]

Третинний сектор економіки[ред.ред. код]

У префектурі Айті зафіксовано 86 922 підприємств, зайнятих у комерції. Серед них 25 547 зайняті оптовим продажем товарів, а 61 375 — продажем у роздріб. Кількість зайнятих у комерції осіб становить 698 790. З них 267 382 чоловік працюють на підприємствах, що спеціалізуються на оптовій торгівлі, а 431 408 чоловік — на підприємствах, що спеціалізуються на роздрібній торгівлі. Загальний обсяг продаж на цих підприємствах у 2004 році склав понад 40 трильйонів єн. Це 3-й показник за обсягом продаж у всій Японії, після Токіо і префектури Осака.[20]

Освіта[ред.ред. код]

Державні[ред.ред. код]

Приватні[ред.ред. код]

Культура[ред.ред. код]

Головним місцем паломництва туристів є синтоїстське святилище Ацута, в якому зберігається священний меч Кусанаґі но міцуруґі, один з трьох реліквій імператорської династії. Святилище має музей скарбницю, де зберігається близько 3000 історичних і культурних цінностей. Щороку у червні проводиться свято Ацута мацурі — змагання з різних видів японських бойових мистецтв.

Недалеко від міста знаходиться парк Мейдзі-мура — музей просто неба, розташований на пагорбі, покритому зеленню, в якому зі всіх куточків країни зібрані споруди, типові для епохи Мейдзі (18681912).

Префектура Айті стала місцем проведення Міжнародної виставки «Айті 2006», на якій була представлена і Україна.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Інститут географії Японії. 2010.10.1
  2. Іто Ґохей, Іто Тацуо. Префектура Айті // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґакукан, 1994—1997.
  3. Назва префектури Айті походить від однойменного повіту, в якому знаходився префектурний центр Наґоя. Назва місцевості і повтіу Айті, ймовірно, пов'язана із лагуною Аюті (年魚市潟), багатою на рибу аю. Згадка про цю лагуну, розташованою на території сучасної Наґої, міститься у антології японської поезії 7—8 століть «Манйосю». Припускають, що з часом слово «Аюті» змінилося на «Айті».[1]
  4. Дані перепису 1.10.2005
  5. За даними сайту префектури Айті [2].
  6. а б в г Дані сайту префектури Айті за 2005 рік
  7. Японською: арімацу-нарумі сіборі (有松・鳴海絞, ありまつ・なるみしぼり). Арімацу і Нарумі — райони сучаної Наґої.
  8. Японською: наґоя юдзен (名古屋友禅, なごやゆうぜん).
  9. Японською: наґоя куро-мон цукідзоме (名古屋黒紋付染, なごやくろもんつきぞめ).
  10. Японською: акіцу-які (赤津焼, あかづやき). Акціу — сучасний район міста Сето.
  11. Японською: сето сомецукі-які (瀬戸染付焼, せとそめつけやき).
  12. Японською: токонаме-які (常滑焼, とこなめやき).
  13. Японською: наґоя кірі тансу (名古屋桐箪笥, なごやきりたんす).
  14. Японською: наґоя буцудан (名古屋仏壇, なごやぶつだん).
  15. Японською: мікава буцудан (三河仏壇, みかわぶつだん).
  16. Японською: тойохасі фуде (豊橋筆, とよはしふで).
  17. Японською: тойохасі фуде (岡崎石工品, とよはしふで).
  18. Японською: тойохасі фуде (尾張七宝, おわりしっぽう).
  19. Дані сайту Традиційні ремесла Японії [3].
  20. Дані сайту префектури Айті за 2004 рік

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]