Сіландія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Principality of Sealand
Князівство Сіландія
Прапор Сіландії Герб Сіландії
(подробиці) (подробиці)
Девіз: E mare libertas
латини: З моря свобода)
Національний гімн E Mare Libertas (автор Basil Simonenko)
Map of Sealand.png
Розташування Сіландії
Офіційна мова англійська
Монархи Князь і княгиня
Рой Бейтс та Джоан Бейтс
Голова уряду Принц Регент Майкл Бейтс
Площа
 550 м²
Населення  2 (2011)
Встановлення
 — Проголошеня
 — Визнання

 2 вересня 1967
  не було
Валюта Сіландський долар, привязаний до долара США[1]
ВВП US$600,000 [2]
Часовий пояс UTC

Князівство Сіландія — самопроголошена офіційно невизнана держава, розташована на колишній військово-морській платформі Форт-Роуз, що використовувалася під час другої світової війни за 10 кілометрів від узбережжя Суффолку, що на сході Великобританії, за координатами (51° 53'40 «N, 1° 28'57»E). Сіландію було проголошено суверенним князівством 2 вересня 1967 року колишнім майором британської армії Педді Роєм Бейтсом, а сам Рой став князем новопроголошеної держави.

Історія[ред.ред. код]

У 1943 році, під час Другої світової війни Великобританією було зведено платформу Форт-Роуз, одну з платформ Маунсела,[3] передовсім проти німецьких бомбардувальників для прикриття життєво важливих морських шляхів. Платформа складається із плавучої понтонної структури, з надбудованими двома порожнистими вежами, на яких у свою чергу, розташована палуба. Вона була відбуксована та встановлена на піщаній мілині, у міжнародних водах, за межами тримильної зони територіальних вод Сполученого Королівства.[3] Під час війни, гарнізон форту становив 150—300 персоналу військово-морських сил [4] які перебували тут аж до 1956 року [3].

Починаючи з 1969 року, запроваджені паспорти та поштові марки Сіландії.

25 вересня 1975 року було прийнято конституцію князівства, власні прапор, герб і гімн, а також створено уряд і відповідні урядові структури. Відтоді Сіландія стала конституційною монархією. Конституцію написав німецький правник Александер Ахенбах, який і став першим головою уряду Сіландії.

23 червня 2006 на платформі сталася сильна пожежа.

Напочатку 2007 року в електронних ЗМІ з'явилася інформація про придбання 10 січня 2007 Сіландії ученим-політологом із Казахстану Даніяром Ашимбаєвим. Щоправда пізніше виявилося, що ця інформація не відповідає дійсності та є звичайнісіньким жартом.

Державний устрій та символіка[ред.ред. код]

Сіландія є конституційною монархією, князівством. Князь — Рой Сіландський (Бейтс), княгиня — Джоан Сіландська (Бейтс), спадкоємець — княжич Майкл Сіландський (Бейтс).

Сіландія була заснована на тому принципі, що будь-яка група людей, не вдоволених жорстокістю законів та обмеженнями існуючих національних держав, може проголосити незалежність у будь-якому місці, яке не знаходиться під юрисдикцією іншої суверенної одиниці. На момент проголошення платформа «Раф Тауер» перебувала під юрисдикцією міжнародних вод. Завдяки цьому народилося національне гасло Сіландії E Mare Libertas, тобто «З моря — свобода».

Прапором Сіландії є червоно-біло-чорний триколор. Червоний колір — символ королівської влади, білий — чистоти, чорний — піратський

Економіка[ред.ред. код]

Сіландія проголосила себе зоною вільної торгівлі, тут немає митних зборів та обмежень щодо грального бізнесу.

Проблема визнання[ред.ред. код]

Незалежні спостерігачі відносять Сіландію радше до так званих мікронацій, аніж до категорії невизнаних держав[5] Хоча її й було згадано як найменшу державу світу,[6] та Сіландію досі офіційно не визнано жодною із суверенних країн світу. Щоправда Рой Бейтс стверджує про де-факто визнання князівства Німеччиною, позаяк вона скерувала дипломата до Сіландії, а також Великобританією, оскільки англійський суд постановив, що не має юрисдикції щодо Сіландії. Однак ці дії не є визнанням Сіландії цими державами де-юре.


Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. «info_paper.id» (PDF). Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2010-06-22. 
  2. «Information on the Principality of Sealand including GDP» (PDF). Summit of Micronations. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-11-13. 
  3. а б в Zumerchik, John (2008). Seas and Waterways of the World: An Encyclopedia of History, Uses, and Issues. ABC-CLIO Ltd. с. 563. ISBN 978-1-85109-711-1. 
  4. «Project Redsand information on offshore defences». Project Redsand. Архів оригіналу за 2013-06-23. Процитовано 2007-11-13. Шаблон:Verify credibility
  5. John Ryan, George Dunford & Simon Sellars (2006). Micronations. Lonely Planet. с. 8–13. ISBN 1-74104-730-7. 
  6. «JOURNEYS – THE SPIRIT OF DISCOVERY: Simon Sellars braves wind and waves to visit the unlikely North Sea nation of Sealand». The Australian. Процитовано 2007-11-10.  [недійсне посилання]

Посилання[ред.ред. код]