Теорема Лебега про мажоровану збіжність
Теоре́ма Лебе́га про мажоро́вану збі́жність — теорема у функціональному аналізі, теорії ймовірностей і суміжних дисциплінах, що визначає достатні умови рівності границі інтегралів Лебега від збіжної послідовності функцій і інтеграла Лебега від граничної функції цієї послідовності. Твердження не має аналогу для інтеграла Рімана і є однією із значних теоретичних переваг інтеграла Лебега.
Зміст |
Формулювання [ред.]
Нехай
— вимірні функції на просторі з мірою
, що приймають значення в
чи
і задовольняють умови :
- Послідовність функцій
поточково збігається до функції
на всій множині
.
- Існує функція
така що :

Тоді
і

при чому виконується :

Доведення [ред.]
Доведемо, що
:
оскільки
є границею вимірних функцій, вона є вимірною. Також оскільки для усіх
виконується
, то здійснивши граничний перехід одержуємо,
звідки
.
Використавши
і застосувавши лему Фату,

Оскільки
то, 
звідки

скориставшись цією властивістю можна завершити доведення :

Зауваження [ред.]
- Умова мажорованості послідовності
інтегрованою функцією
не може бути опущена, як показує наступний контрприклад. Нехай
, де
- борелівська
-алгебра на
, а
- міра Лебега на тому ж просторі. Визначимо
![f_n(x)=\begin{cases}
n, & x\in\left[0,\;\dfrac{1}{n}\right); \\[10pt]
0, & x\in\left[\dfrac{1}{n},\;1\right].\end{cases}](//upload.wikimedia.org/math/9/9/f/99f48a58651834db9e9d844700f63aad.png)
- Тоді послідовність
не може бути мажорована інтегрованою функцією, і 
- В твердженні теореми достатньо вимагати збіжності майже всюди і виконання нерівностей
майже всюди.
- Справді якщо позначити
і
— множина на якій послідовність
не збігається до f, то
для всіх
. Позначивши
маємо
і перевизначивши
на
маємо, що
задовольняють всі умови теореми і їх інтеграли не змінюються оскільки перевизначення відбулося на множині міри нуль.
Застосування до теорії ймовірностей [ред.]
Оскільки математичне сподівання випадкової величини визначається як її інтеграл Лебега по простору елементарних подій
, вищенаведена теорема переноситься і в теорію ймовірностей. Нехай задана послідовність випадкових величин, що сходиться майже напевно:
майже напевно. Нехай додатково існує інтегровна випадкова величина
, така що
майже напевно. Тоді випадкові величини
інтегровні і
Див. також [ред.]
Література [ред.]
- Дороговцев А.Я. Элементы общей теории меры и интеграла Київ, 1989
- Capinski, Marek, Kopp, Peter E. Measure, Integral and Probability. Springer Verlag 2004 ISBN 9781852337810
- Колмогоров А.Н., Фомин С.В. (1976). Элементы теории функций и функционального анализа (вид. четверте). Москва: Наука. с. 544. ISBN 5-9221-0266-4.


.
така що :
інтегрованою функцією
не може бути опущена, як показує наступний контрприклад. Нехай
, де
-
-алгебра
, а
- ![f_n(x)=\begin{cases}
n, & x\in\left[0,\;\dfrac{1}{n}\right); \\[10pt]
0, & x\in\left[\dfrac{1}{n},\;1\right].\end{cases}](http://upload.wikimedia.org/math/9/9/f/99f48a58651834db9e9d844700f63aad.png)

майже всюди.
і
— множина на якій послідовність
не збігається до f, то
для всіх
. Позначивши
маємо
і перевизначивши
на
маємо, що
задовольняють всі умови теореми і їх інтеграли не змінюються оскільки перевизначення відбулося на множині міри нуль.