Українсько-монгольські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку


Українсько-монгольські відносини - офіційні двосторонні відносини між Україною і Монголією, встановлені 21 січня 1992 року. Монголія визнала незалежність України напередодні встановлення дипломатичних відносин 17 січня 1992 року. Країни не мають посольств один одного у своїх столицях. Зв'язок із Монголією підтримується Посольством України в Китайській Народній Республіці та в Монголії (за сумісництвом). Інтереси Монголії в Україні представляються Посольством Монголії у Варшаві та Консульським агентством Монголії в Києві[1].

Договірно-правова база[ред. | ред. код]

  • Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією (від 1992 р.) [2].
  • Спільна заява за підсумками офіційного візиту Президента Монголії в Україну (2002 р.)
  • Спільна заява Президентів України та Монголії (2003 р.)
  • Спільна заява про розвиток партнерських відносин між Україною і Монголією (2011 р.)

Усього нараховує 65 документів [3].

Політичні відносини[ред. | ред. код]

Відносини між Україною та Монголією розвиваються вже досить давно, країни плідно співпрацювали ще за часів СРСР. Наразі між державами діє безвізовий режим. Діалог на високому рівні має стабільний і доброзичливий характер, голови держав регулярно здійснювали візити один до одного, а також мали зустрічі підчас під час проведення «Саміту Тисячоліття» у Нью-Йорку (2000 р.), офіційних заходів з нагоди 60-річчя Держави Ізраїль (м. Єрусалим, травень 2008 р.), у рамках 64-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН(м. Нью-Йорк, вересень 2009 р.), а також у рамках Економічного форуму в Давосі (січень 2011 р.).

Головні політичні події

  • 19 вересня 2012 р. - в Улан-Баторі відбувся черговий раунд політичних консультацій на рівні заступників міністрів закордонних справ України та Монголії.
  • 28-30 квітня 2013 року - Заступник Міністра закордонних справ України відвідав Монголію з метою участі у 7-й Міністерській конференції „Спільноти демократій”.
  • 24 квітня 2015 р. - у Верховній Раді України було створено депутатську групу з міжпарламентських зв’язків з Монголією у складі 6 осіб. Міжпарламентська група дружби Монголія-Україна існує й у Великому Державному Хуралі і також нараховує 6 осіб.
  • 16-18 вересня 2015 р. - представники Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській Асамблеї ОБСЄ взяли учать у роботі Чотирнадцятої щорічної осінньої сесії ПА ОБСЄ в м.Улан-Батор[4]

Економічні відносини[ред. | ред. код]

Міжурядова українсько-монгольська Комісія з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва є органом, що забезпечує координацію двосторонньої торговельно-економічної співпраці між країнами.

Монголія імпортує у України:

  • цукор і кондитерські вироби;
  • какао та какаопродукти;
  • тютюн;
  • залізничні локомотиви;
  • зернові продукти;
  • папір та картон;
  • машини і котли.

Україна імпортує з Монголії сіль, сірку та каміння[5].

Експорт українських послуг до Монголії: транспортні послуги та послуги пов’язані з подорожами. Імпорт послуг з Монголії - послуги, пов’язані з подорожами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. З історії Посольства України в Монголії. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  2. Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією. Архів оригіналу за 15 травня 2021. Процитовано 20 травня 2020.
  3. Договірно-правова база між Україною і Монголією. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  4. Країни Азії та Океанії. Сайт МЗС України. Архів оригіналу за 27 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.
  5. Торгівельно-економічне співробітництво між Україною і Монголією. Архів оригіналу за 21 травня 2020. Процитовано 20 травня 2020.

Див. також[ред. | ред. код]