Українсько-придністровські відносини

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українсько-придністровські відносини
Придністровська Молдавська Республіка
Придністровська Молдавська Республіка 		Україна
Україна

Українсько-придністровські відносини — двосторонні дипломатичні контакти між Україною та невизнаною Придністровською Молдавською Республікою, яку Україна вважає частиною Республіки Молдова.

Згідно зі статтею 3 Меморандуму про основи нормалізації відносин між Республікою Молдова та Придністров’ям від 1997 року «Придністров’я має право самостійно встановлювати та підтримувати міжнародні контакти в економічній, науково-технічній та культурній сферах».[1][2]

Ставлення України до ПМР змінювалося кілька разів. На початку 1990-их уряд України підтримував ПМР, були також неофіційні розмови про можливе її приєднання до України. У 2005-2010 роках Україна почала співпрацю з ЄС та Молдовою щодо врегулювання конфлікту та входження ПМР під юрисдикцію Молдови. Після 2014 року Україна розглядає ПМР як один із можливих напрямків російської агресії проти себе.

Огляд[ред. | ред. код]

Після Першої світової війни лівий берег Дністра був частиною українських держав УНР та Гетьманату. В 1924 році на цій території було утворено Молдавську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку у складі УСРР. Після радянської окупації Бессарабії в 1940 році частину території МАРСР було передано новоутвореній Молдовській РСР, здебільшого саме цю територію зараз контролює ПМР.

Близько 29% населення Придністров'я складають етнічні українці,[3] українська мова є однією з офіційних мов ПМР.

Історія[ред. | ред. код]

Тарас Шевченко на сучасній придністровській банкноті.

Коли в 1992 році розгорівся придністровський конфлікт, президент України Леонід Кравчук заявив, що Україна гарантує незалежність Придністров'я у разі молдавсько-румунського об'єднання[4]. Українська влада потай вела переговори з урядом Придністров'я щодо можливого приєднання його до України[5]. Крім того у самому військовому конфлікті на боці ПМР брали участь українські доброльчі відділи УНСО.[6] Згодом перший президент ПМР Ігор Смирнов ще неодноразово висловлювався за входження Придністров'я у склад України.[7] Всередині ПМР підкреслювали зв'язок з Україною: українська мова має офіційний статус, на банкнотах в різний час були зображені зокрема Тарас Шевченко та Богдан Хмельницький, Придністровський державний університет названо іменем Тараса Шевченка.

2001 року представники Європейського союзу звернулися до українського уряду з проханням закрити придністровсько-український кордон. Уряд України за правління президента Леоніда Кучми проігнорував ці прохання[8].

За президентства Віктора Ющенка Україна почала співпрацювати з ЄС та центральним урядом Молдови з метою контролю над транскордонним рухом у Придністров'ї[9]. У 2005 році стартувала Місія Європейського союзу з прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). На початку 2006 року уряд України дозволив перетин кордону без перевірки місією «EUBAM»[10]. Влітку 2006 року міністр закордонних справ України Борис Тарасюк відвідав Придністров'я, але замість зустрічі з владою відвідав могилу Івана Мазепи у Бендерах. Його візит було зірвано демонстрантами, які виступають проти НАТО[11]. За президентства Віктора Януковича Україна підтримувала позицію Росії щодо Придністров'я[12]. Україна також підтримала тактику «маленьких кроків» у переговорах у форматі «5+2» щодо врегулювання придністровського конфлікту[13].

Російська агресія проти України в 2014 році мала переважно економічні наслідки для Придністров'я[14]. Після зіткнень в Одесі у 2014 році українські офіційні особи заявили, що у них брали участь громадяни Росії з Придністров'я[15]. У 2014 році Петро Порошенко заявив, що "не існує держави Придністров'я, існує лише придністровська ділянка українсько-молдовського кордону"[16]. За деякими відомостями, президент України Петро Порошенко став олігархом завдяки схемам, пов'язаним з Придністров'ям[17].

У 2017 році президент Придністров'я Вадим Красносільський заявив, що у Придністров'я «традиційно хороші відносини з (Україною), ми хочемо їх підтримувати» і «ми маємо будувати наші відносини з Україною — це об'єктивна необхідність»[18]. Після перемоги на президентських виборах 2019 року Володимир Зеленський провів пресконференцію з прем'єр-міністеркою Молдови Маєю Санду та запевнив у своїй підтримці територіальної цілісності Молдови[19].

З початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну, аналітики стали оцінювати можливість вторгнення російських військ, дислокованих у ПМР.[20] Крім того президентка Молдови Мая Санду заявила, що перемога України може посприяти вирішенню питання Придністров'я.[21]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Меморандум про основи нормалізації відносин між Республікою Молдова і Придністров'ям - Верховна Рада України
  2. ↑ Специфіка відносин з регіоном Придністров’я - МЗС України
  3. ↑ Vladimir Korobov/Georgiy Byanov: Ukraine: Inconsistent Policy toward Moldova, in: Marcin Kosienkowski/William Schreiber (eds.): Moldova: Arena of International Influences, Lanham (MD): Lexington Books 2012, pp. 219—235 (here: p. 219). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  4. ↑ Moldawiens Präsident: Wir haben Krieg mit Rußland, in: Süddeutsche Zeitung, 23.06.1992
  5. ↑ Vladimir Korobov/Georgiy Byanov: Ukraine: Inconsistent Policy toward Moldova, in: Marcin Kosienkowski/William Schreiber (eds.): Moldova: Arena of International Influences, Lanham (MD): Lexington Books 2012, pp. 219—235 (here: p. 221). Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  6. ↑ 30 років тому: Придністров’я – війна в садах - Радіо Свобода
  7. ↑ Іван Леонов (4 листопада 2011). Ігор Смирнов: Світ обов’язково нас визнає!. Україна Молода (укр.). Архів оригіналу за 25 лютого 2018. Процитовано 25 травня 2018.
  8. ↑ Vladimir Socor: Poroshenko Drafts, Yushchenko Launches a Plan for Transnistria, jamestown.org 27 April 2005. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  9. ↑ Vladimir Socor: Ukraine Steps in to Close Europe’s biggest Black Hole, jamestown.org 8 March 2006. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  10. ↑ Vladimir Socor: Ukraine Breaking Ranks with Europe and Moldova on Transnistria, jamestown.org 23 March 2006. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  11. ↑ Vladimir Socor: Orange Two Government Can Meet the Transnistria Challenge, jamestown.org 29 June 2006. Архів оригіналу за 9 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  12. ↑ Ukraine supports the Russian position on Transnistria, osw.waw.pl/en/ 19 May 2010. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  13. ↑ Hanna Shelest: Ukraine Pursues ‘Small-Steps’ Tactics in 5+2 Talks on Transnistrian Conflict Settlement, jamestown.org 6 November 2013. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  14. ↑ David X. Noack: Tor geschlossen, jungewelt.de 15 July 2014.
  15. ↑ ЖЕРТВАМИ ПОЖАРА В ОДЕССЕ СТАЛИ 15 РОССИЯН И ПЯТЕРО ГРАЖДАН ПРИДНЕСТРОВЬЯ. TSN.ua. 2 травня 2014. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  16. ↑ Не существует государства ПМР, существует лишь приднестровский участок границы – Порошенко. УНИАН (рос.). 23 жовтня 2014. Архів оригіналу за 17 червня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  17. ↑ Lada Roslycky/Jos Boonstra: Ukraine: Changing Governments and Persistent Security Concerns in the Region, in: Peter M. E. Volten/Blagovest Tashev (eds.): Establishing Security and Stability in the Wider Black Sea Area: International Politics and the New and Emerging Democracies, Washington (DC): IOS Press 2007, pp. 119—140 (here: p. 137). Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  18. ↑ Президент Приднестровья рассказал, почему не подпишет «Меморандум Козака-2», mk.ru 9 November 2017. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  19. ↑ Украина будет активно участвовать в переговорном процессе по Приднестровью - Зеленский, ukrinform.ru 11 июля 2019. Архів оригіналу за 7 травня 2021. Процитовано 7 травня 2021.
  20. ↑ Можливе вторгнення Росії: чи буде атака з Придністров'я? - Дзеркало тижня
  21. ↑ Перемога України може посприяти вирішенню проблеми Придністров’я – президентка Молдови - Європейська правда
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Українсько-придністровські_відносини&oldid=42196806