Улан-Батор
| Улан-Батор монг. Улаанбаатар |
|||||
|---|---|---|---|---|---|
|
|||||
| Улан-Батор | |||||
| Основні дані | |||||
| Країна | Монголія | ||||
| Населення | 1 221 000 (2012) | ||||
| Площа міста | 4 704 км² | ||||
| Поштові індекси | 210 xxx | ||||
| Телефонний код | 976 (0)11 | ||||
| Географічні координати | Координати: 47°55′ пн. ш. 106°55′ сх. д. / 47.917° пн. ш. 106.917° сх. д. | ||||
| Міська влада | |||||
| Веб-сторінка | http://www.ulanbator.mn/ | ||||
Ула́н-Ба́тор (монг. Улаанбаатар) — столиця Монголії. Розташовано в долині річки Тола, на висоті 1300—1350 м. Виділений в самостійну адміністративну одиницю.
- Площа 4 704,4 км².
- Населення 1,221 тис. осіб. (2012)
Зміст |
Історія [ред.]
Місто було засноване в 1639 році під назвою Оргоо (монг. «Палац», звідси відбулася назва «Урга», що застосовувалася в російській і європейській літературі до 1924) як буддистський монастир. З 2-ої половини був кочівною (з 1778 — осілою) резиденцією маньчжурського намісника і адміністративним центром Зовнішньої Монголії. З 1706 називався Іх-Хурее (монг. «Великий монастир»), з 1911 — Нійслел-Хурее (монг. «Столичний монастир»). У 1924 був перейменований у Улан-Батор.
Назва «Улан-Батор» означає на монгольській «Червоний богатир», з'явилося на честь Сухе-Батора
Адміністративний поділ [ред.]
Місто Улан-Батор з околицями утворює самостійну адміністративну одиницю (офіційна назва «Улсин нійслел» — «Столиця держави»), розділену на 9 районів (монг. дүүрэг); райони розділені на квартали-мікрорайони (монг. хороо). Територія, що знаходиться під адміністративним управлінням мерії Улан-Батору включає крім власне міста із забудовою міського типу (5-поверхові і 9-поверхові типові житлові будинки, будови різних установ і організацій, промислових, траспортних підприємств і т. д.) також виниклі після 1990 р. нові квартали забудови, що складаються з переважно одноповерхових житлових і господарських споруд, а також великої кількості юрт. Нові квартали такої змішаної забудови утворюють «протуберанці» уздовж долин приток річки Тола, ближче до центру міста піднімаються на схили пагорбів. Так довжина смуги забудови, що спускається з півночі до центру міста уздовж долини р. Селбе-Гол становить близько 25 км. Нові райони сполучені з центром лініями маршрутного таксі. Останніми роками розвивається будівництво сучасних житлових і офісних будівель і комплексів, з'являються сучасні індивідуальні котеджі. До складу території Улан-Батору входять передгір'я хр. Хентей, що піднімаються на висоту до 2181 м і обрамляють місто з півночі і сходу, а також, відокремлений від цього хребта річкою Тола, гірський масив Богд Хаан Уул (2268 м), що є південним обрамленням міста.
Транспорт [ред.]
Місто є транспортним вузлом. Станція Улан-Баторської залізниці. Є міжнародний аеропорт Чингис хан на Буянт-Юшка.
У місті є розвинена мережа громадського транспорту, зокрема тролейбус (з 1987 року, 4 діючих маршрути, 4 зачинені).
Економіка [ред.]
Улан-Батор виготовляє близько половини валової промислової продукції країни. Промисловість: завод автопричіпів, промкомбінат по переробці тваринної сировини, м'ясокомбінат, металообробна, деревообробна, домобудівна, харчова тощо.
| ВікіСховище має мультимедійні дані за темою: Улан-Батор |
|
||||||||
