Фізична система

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Фізи́чна систе́ма — об'єкт фізичних досліджень, множина взаємопов'язаних елементів, відокремлена від навколишнього середовища й така, що взаємодіє з ним, як ціле[1] . При цьому під елементами слід розуміти фізичні тіла або інші фізичні системи. Взаємодія фізичної системи з оточенням, а також зв'язок між окремими складовими фізичної системи реалізується за допомогою фундаментальних фізичних взаємодій (гравітація, електромагнітна взаємодія, сильна взаємодія, слабка взаємодія), або взаємождій (сил), що зводяться до фундаментальних (тертя, пружність, вага тощо). Виокремлення конкретнї фізичної системи із оточення залежить від конкретних мети й завдань дослідження.

Прикладами фізичних систем є: атом; атомне ядро; галактика; ідеальний газ; коливальний контур, математичний маятник; Сонячна система, тверде тіло тощо.

Статистичний ансамбль – сукупність великої кількості однакових фізичних систем.

Класифікація фізичних систем[ред.ред. код]

  • За характером взаємодії з оточенням виокремлюють ізольовані (замкнені) та відкриті системи.

При розгляді ізольованих фізичних систем часто передбачають, що система не має із середовищем зв'язків лише певного типу. Наприклад, передбачається, що на замкнену механічну систему не діють зовнішні сили й моменти сил (чи їх рівнодійна дорівнює нулю). Але допускається можливість теплообміну з навколишнім середовищем[3]. Ізольована термодинамічна система не має теплообміну з навколишнім середовищем, але на неї можуть діяти механічні сили[4]. Повністю ізольована фізична система є абстракцією, яка використовується при побудові моделей, призначених для розгляду внутрішніх процесів у фізичних системах, коли зовнішніми впливами можна знехтувати. Але, як випливає із загальної теорії систем[5], така система немає входів та виходів. Тому вона не може жодним чином впливати на навколишнє середовище, а зовнішній спостеригач не може тримати будь-якої інформації про таку систему.

  • За мінливістю властивостей фізичні системи поділяють на статичні й динамічні

Властивості фізичних систем[ред.ред. код]

Часто дія оточення на фізичну систему задається у вигляді полів: електричного поля, магнітного поля тощо. Такі поля називаються зовнішніми на відміну від полів, які створюють тіла в самій фізичній системі.

Іншими видами дії на фізичну систему є зовнішнє опромінення, освітлення тощо.


Фізика Це незавершена стаття з фізики.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.

Посилання[ред.ред. код]

  1. Перегудов Ф.И., Тарасенко Ф.П. Введение в системный анализ. - М.: Высшая школа, 1989
  2. Физический энциклопедический словарь / Главный редактор. А. М. Прохоров. - М.: Советская энциклопедия, 1983. - 944 с.
  3. Сивухин Д. В. Общий курс физики. — Издание 5-е, стереотипное. — М.: Физматлит, 2006. — Т. I. Механика. — 560 с. — ISBN 5-9221-0715-1
  4. Сивухин Д. В. Общий курс физики. — Издание 3-е, исправленное и дополненное. — М.: Наука, 1990. — Т. II. Термодинамика и молекулярная физика. — 592 с. — ISBN 5-02-014187-9
  5. Бахрушин В.Є. Математичні основи моделювання систем. - Запоріжжя: КПУ, 2009. - 224 с. — ISBN 978-966-414-019-2