Київська (станція метро, Кільцева лінія)
| Київська | |
|---|---|
| Кільцева лінія | |
 |
|
| Загальні дані | |
| Тип | Пілонна трьохсклепінчаста глибокого закладення |
| Глибина закладення | 53 м |
| Кількість платформ | 1 |
| Тип платформ(и) | острівна |
| Форма платформ(и) | пряма |
| Дата відкриття | 14 березня 1954 |
| Пересадка на | «Київська», «Київська» |
| Виходи до | Площа Європи, Київська вулиця |
| Код станції | 077 |
«Київська» — станція Кільцевої лінії Московського метрополітену. Відкрита 14 березня 1954 року в складі ділянки «Білоруська» - «Парк Культури». Розташована між станціями «Краснопресненська» і «Парк Культури». Перехід на Філевську і Арбатсько-Покровську лінії.
Зміст |
Історія створення [ред.]
Станція отримала назву від однойменного їй Київського вокзалу, і замкнула собою будувалася Кільцеву лінію.
У 1953 році на посаду генерального секретаря ЦК КПРС заступає Микита Сергійович Хрущов, і в числі його перших діянь виявляється та увічнення великої долі народу України в московському метро. На той момент жодна з двох існуючих «Київських»[1] його не задовольняли. За результатами оголошеного конкурсу було представлено 40 проектів, перемогу в якому здобули кияни[2]. Групою будівельників керував дійсний член Академії архітектури Української РСР Є. І. Катонін.
Архітектурні новації не використовувалися українською групою архітекторів. Основними стилістичними та інженерними принципами роботи для них стали пілони, що розширюються вгорі і параболічне склепіння, запозичене у Л. М. Полякова — архітектора метрополітену, яка проектувала «Арбатська» Арбатсько-Покровської лінії. Тонкі орнаментальні оперізування форм станції нагадують оформлення «Новослобідської». Колійові стіни і нижня частина пілонів облицьовані мармуром марки «Коєлга», підлога викладена сірими гранітними плитами.
Опис [ред.]
Конструкція пілонна, тринефна, глибокого закладення. 18 пілонів прикрашені мозаїчними панно зі смальти, оформленими на тему історії України і дружби українського і російського народів:
| «Переяслявская рада. 8 /18 січня 1654» | «Пушкін в Україні» | «Ленінська "Іскра"» | «Проголошення Радянської влади в Смольному В. І. Леніним. Жовтень 1917» | «М. І. Калінін і Г. К. Орджонікідзе на відкритті Дніпрогеса». | «Народне гуляння в Києві» | «Визволення Києва Радянською Армією. 1943» | «Соціалістичне змагання металургів Урала і Донбаса» | «Цвіте орденоносна Україна, республіка робітників і селян» |
| «Полтавська битва» | «Чернишевський, Добролюбов, Некрасов та Шевченко в Петербурзі» | «1905 рік в Донбасі» | «Боротьба за Радянську владу в Україні» | «Тракторна бригада перший МТС» | «Возз'єднання всього українського народу в єдиній українській радянській державі» | «Салют Перемоги в Москві. 9 травня 1945» | «Дружба російських і українських колгоспників» | «Співдружність народів - джерело розквіту соціалістичної батьківщини» |
На торцевій стіні центрального залу станції розташована велика панно з ліпниною у вигляді прапорів і мозаїчним портретом В. І. Леніна в центрі. Навколо - рядки гімну СРСР, а під портретом - слова Леніна:
| « | Незламна вічна дружба українського і російського народів є запорукою національної незалежності і свободи, розквіту національної культури та процвітання українського народу, як і інших народів Радянського Союзу
Оригінальний текст (рос.)
Нерушимая вечная дружба украинского и русского народов является залогом национальной независимости и свободы, расцвета национальной культуры и процветания украинского народа, как и других народов Советского Союза |
» |
З 1954 року для виходу в місто служить двомаршевий ескалатор (роботи архітекторів І. Г. Таранов, Г. С. Тосунов, інженерів-конструкторів Л. В. Сачкова, М. В. Головінова), який виходить у загальний вестибюль з однойменною станцією Арбатсько-Покровської лінії. З проміжної площадки є перехід на другу станцію.
Один з виходів із станції в 2006 році оформлений французькими архітекторами за зразком Паризького метрополітену, в дусі Ектора Гімара.
Цікаві факти [ред.]
- На одній з мозаїк - «Боротьба за Радянську владу на Україні» - сучасні пасажири вбачають в одного з партизанів в руках мобільний телефон і КПК, а на колінах - ноутбук. Насправді він використовує польовий телефон моделі УНА-І або УНА-Ф, причому важку трубку партизанів тримає двома руками, а те, що беруть за ноутбук - кришка від ящика з телефонним апаратом [2]. Разом з тим, зазначені моделі телефонів почали випускати тільки в другій половині 20-х років XX століття. Треба думати, що на мозаїці зображено якийсь іноземний польовий телефон-передавач.
- Станція була останньою і найбільш «багатої» на зображення І. В. Сталіна. Цілих п'ять його профілів можо було побачити в оформленні станції на мозаїках «Проголошення Радянської влади В. І. Леніним. Жовтень 1917», «Возз'єднання всього українського народу в єдиній українській радянській державі», «Салют Перемоги у Москві. 9 травня 1945», «Дружба російських і українських колгоспників» і в самому кінці станції був поміщений великий профіль Леніна-Сталіна, який був замінений маленьким портретики В. І. Леніна.
- Один з входів на станцію, був створений в 2006 році французькими художниками стилізованим під типовий проект роботи Ектора Гімара, який використовувався для оформлення більшості входів на станції паризького метро побудованих в 1900-1910 роки.
Фотографії [ред.]
-
Панно із зображенням В. І. Леніна в центрі
-
Вхід на станцію, оформлений французькими художниками у 2006 році, стилізація під роботу Ектора Гімара
-
Той же вхід, вид пізно увечері.
-
Солдат з «ноутбуком» і «мобільником»
-
«Цвіте орденоносна Україна, республіка робітників і селян»
-
«Возз'єднання всього українського народу в єдиній українській радянській державі»
Примітки [ред.]
- ↑ Київська Філевської лінії та Київська Арбатсько-Покровської лінії
- ↑ а б Егор Ларичев, Анастасия Углик Московское метро. Путеводитель. — КнигиWAM. — 2007. — С. 74—75. — ISBN 5-91002-015-3
Посилання [ред.]
- Кольцевая линия. Станция Киевская. Офіційний сайт Московського метрополітену (рос.)
- Палеонтология московского метро (рос.)
- Двойник входа на станцию метро в Париже (рос.)
