Хризма

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Монограма імені Христа

Хри́зма та Хрісмо́н (також Хі-Ро) — монограма імені Христа, яка складається з двох початкових грецьких літер імені (грец. ΧΡΙΣΤΌΣ) — Χ та Ρ, схрещених між собою. По краях монограми розміщають також грецькі літери α і ω. Таке вживання цих букв походить від тексту Апокаліпсису:

« Я Альфа й Омега, говорить Господь, Бог, Той, Хто є, і Хто був, і Хто має прийти, Вседержитель!  »

Об. 1:8; див. також Об. 22:13

Хризма отримала широке поширення в епіграфиці, на рельєфах саркофагів, в мозаїках і, ймовірно, походить ще з апостольських часів. Можливо, що її походження пов'язане зі словами Апокаліпсису: Об. 7:2.

Історично, найвідоміше використання Хрісмона для лабарума (лат. Labarum) — давньоримського військового штандарта (вексилума) особливого виду. Імператор Костянтин Великий ввів його у військах після того, як побачив на небі знамення Хреста напередодні битви у Мільвійського мосту (312 рік). Лабарум мав на кінці древка Хризму, а на самому полотнищі напис: лат. «Hoc vince» (від лат. «In hoc signo vinces» — «Цим переможеш»). Перша згадка про лабарум міститься у Лактанція (помер бл. 320).

Див. також[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]