Хіба самому написать…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Хіба самому написать…
Жанр вірш
Автор Тарас Шевченко
Написано 1849
Опубліковано 1867

«Хіба самому написать…» — вірш Тараса Шевченка, написаний ним 1849 року у Раїмі.

Написання і публікація[ред. | ред. код]

Зберігся чистовий автограф вірша у «Малій книжці»[1]. Автограф не датований. Вірш датується за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1849 року (під № 14 у четвертому зшитку за 1849 рік) та часом перебування Шевченка в Раїмі у січні — квітні 1849 року, орієнтовно: січень — квітень 1849-го, Раїм[2].

Найраніший відомий текст — автограф у «Малій книжці», до якої вірш переписано з невідомого автографа в Оренбурзі, не раніше 1 листопада 1849-го і не пізніше 23 квітня 1850 років — дня арешту поета. Під час переписування до «Малої книжки» поет правив рядки 6, 44, 47-50, 53, 57[2].

Згодом, найімовірніше 1857 року, наприкінці перебування на засланні в Новопетровському укріпленні, Шевченко перекреслив увесь текст олівцем[2].

Вперше вірш надруковано у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» 1867 року (СПб., стор. 580 — 581), де подано за «Малою книжкою»[2].

Сюжет[ред. | ред. код]

У вірші відобразилися ті ж думки й настрої, що й у поезіях 1848 року «І знов мені не привезла», «Добро, у кого є господа», викликаних тугою через відсутність листів з України. Водночас у вірші з’являються нові мотиви. Поряд із жалями й обуренням з приводу мовчання колишніх друзів і шанувальників тут — горде усвідомлення свого значення для батьківщини («Либонь, уже десяте літо, // Як людям дав я „Кобзаря“») і пристрасне жадання почути, що шлях, обраний поетом, є правильним[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ІЛ, ф. 1, № 71, с. 208 — 210
  2. а б в г «Хіба самому написать…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847-1861. — С. 199-200; 674-675.] litopys.org.ua Процитовано 29 вересня 2023
  3. «Хіба самому написать…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 316-328.] izbornyk.org.ua Процитовано 29 вересня 2023

Посилання[ред. | ред. код]